fbpx
Breaking News
Ігор їхав за кордон на заробітки. Вважав, що краще стеpпіти місяць oбpаз та лaйок, і мати за це у майбутньому гідні матеріальні ресурси для забезпечення життя своєї рідні, ніж постійно жити вбoго. Зустріч на чужині змінила його ставлення до сімї і грошей
«Доглядай, Галю, матір. Нам треба працювати, дітей у люди виводити. У тебе ж таких клопотів немає» – просили сестри наймолодшу Галю. Поки вони сім’ї гляділи, жінка доглядала лeжaчу матір одна, а роки спливали
Про існування дитини у чоловіка я дізналася випадково – сестра гуляла з дітьми в міському парку і побачила там мого чоловіка в компанії сина, жінки і Тамари Володимирівни. Я зателефонувала чоловікові, він збpехав: – Люба, я у відрядженні, прости що не попередив, терміново викликали. Спочатку свекруха забpала у мене чоловіка, тепер вона хоче відібpати у мене і житло
Я вийшла на кухню і випадково почула продовження розмови чоловіка з його мамою. Свекруха вперше за весь час висловилася: – Квартиру продавати надумав? Зовсім рoзуму не маєш? А якщо їй не дoпоможе? Вона пoмре, а тобі ще сина піднімати треба! Де ти будеш жити, де вона буде доживати? У мене чи що? Ось мені таке на старості років треба? Навіть не думай. Я спoвзла по стінці і в цей час мені зателефонував мій брат
«Йди звідси й більше не повертайся!» – кpичaла мати, коли син попросив благословити його в дорогу. Син заплaкав і підняв кусок дерева, який вона кuнyла у ньoго. Пішовши з дому, він все життя любuв свою матір
Без рубрики
Хочеш візу?: Отримати візу в Європу все так само нелегко

Перед написанням цього тексту мені довелось випити заспокійливого.

Бо без нервів не вдається згадувати усі перипетії з оформленням візи категорії “індивідуальний туризм”. Завдяки їм можна вільно, дешево і за власним маршрутом мандрувати без турфірм-посередників. Однак ті, хто хоче здійснити таку подорож, стикається з безліччю перешкод, пише газета Експрес.

Ми мріяли про відвідини Словацьких Татр. У мене шенгенська віза є. А мій попутник узявся оформлювати словацьку. Друзі розповідали, що словаки охочіше надають мультивізи, ніж поляки. Але забули наголосити, що візу виготовляли через турфірму. Однак тури недешеві, і ми з Павлом вирішили все організувати самостійно.

Питаннями перепусток у шенгенський простір Словаччини займається компанія “Поні-експрес”. Документи можна подавати у Києві та Ужгороді — залежно від місця реєстрації. Перед цим потрібно заповнити електронну заяву на сайті ezov.mzv.sk, роздрукувати її і принести разом із пакетом інших документів. Беремося до справи. Проте все не так просто — електронна форма відверто “кульгає”.

“Немає можливості заповнити кілька важливих для отримання візи позицій. Неможливо вказати дані всіх готелів, у яких проживатимеш, оскільки в сформованому системою pdf-документі вони змішуються, — каже, розглядаючи результат анкетування, Павло. — Важко втиснути й кілька дат попередніх шенгенів, оскільки із ними буде те саме..

“Телефонуємо у візовий центр: що робити? Чуємо: “Везіть як є, ручкою доправимо”. ХХІ cторіччя — заповнюємо анкету он-лайн, аби потім переправляти ручкою.

На сайті візового центру зазначено, що для здобуття візи Словаччини потрібен “ваучер або копія (скан чи факс) підтвердження бронювання проживання безпосередньо з готелю з печаткою та підписом уповноваженої особи”. Та коли приходиш подавати документи, там заявляють: “Ох, а ви на нашому сайті правила читали? Дарма!” Працівники компанії “Поні-Експрес” не приймають копій. Їм потрібен лише оригінал! А про це варто було читати на сайті консульства… До речі, якщо подорож організовує турфірма, то таких клопотів у мандрівника не буде.

А тепер вдумаймось: людина хоче отримати словацьку візу. Дійсного шенгену в неї нема. То як вона має дістати з готелю оригінал підтвердження свого бронювання?

“Ні виписки з рахунків, де видно, що я оплатив цей готель. Ні скани листів від готелів із прикріпленими копіями чеків на працівницю візцентру не діяли, — каже Павло. — Після тривалої дискусії я почув пораду: “Домовтеся із якимось водієм, хай привезе. У вас є ще п’ять днів, щоби дістати оригінал”.

Ми узялись телефонувати до готелів. Керівництво, звісно, привітне, але навіщо їм такі клопоти? Тим паче, проживання вже оплачено. А приїде гість чи ні — це вже його проблема!

“Однак я таки домовився з керівниками готелів, щоб віддали оригінали моїх документів тому, хто може їх привезти із Словаччини, — каже Павло. — В інтернеті гарячково вишуковував водіїв автобусів, що могли б найближчим часом поїздити містом Попрад і позбирати ці бісові підтвердження. Як виявилось, така послуга — доволі популярна. І вартує 10 євро за один папірець… Проте водій, якого вдалося знайти, не розібрався у ситуації й привіз мені лише одне підтвердження. До останнього терміну подачі документів залишалося дві доби…

Роздратований, я вирішив іти безпосередньо в консульство і розповісти черговому консулові про ситуацію, що склалася. Урешті мені таки дозволили подати один оригінал і одну копію. Консул на копії поставила позначку “взяти до розгляду”.

Це якийсь архаїзм: у ХХІ сторіччі, коли функціонує електронний обмін документами, електронні підписи, вимагати папірець із мокрою печаткою!

“І це ще не все, — каже Павло, в якого щойно прийняли документи на візу. — Уяви, у візовому центрі відвідувачів просили… терти чоло пальцями, аби зняти відбитки пальців. Це ноу-хау! Якщо пересохли пальці рук, то для їх зволоження не пропонують якийсь гель чи крем, а просять терти чоло!”

Фінал. Через декілька днів віза таки була у паспорті. Подорож до Словацьких Татр залишила неймовірні спогади. Шкода лише, що так важко було добитись оцієї путівки за кордон…

Юлія КУРІЙ

Читайте також: У США ПЕРЕГЛЯНУТЬ ПРОГРАМУ ВІЗ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

Related Post