fbpx

Хмари сірі зібралися над Марією кілька тижнів тому – чоловік почав мову про розлучення. Марії вже 50 років, а тій іншій – всього 30. Богдан купив дружині квитки до мами в село і дав їй 25 тисяч гривень

Непросто, коли руйнуються сім’я і хтось один з сім’ї залишається, несподівано, сам. Прикро, якщо немає ні свого даху над головою, ні роботи або заощаджень.

– У мене й досі якось навіть в голові все це не вкладається. Як взагалі таке могло відбутися? Шкода мені Марію, – пліткують останнім часом кумасі. – Чоловік взяв і просто привів іншу пані, якій і тридцяти немає навіть. А Марії вже й 50 років, і її – з валізою на вихід попросив. А у самої Марії немає – ні роботи, ні житла, ні дитини, ні кошеняти. Мама її лише десь в селі живе, далеко. Мабуть, і поїде до мами. Куди ж їй ще їхати?

Марія і дійсно прожила в шлюбі без малого 30 років, за чоловіком була, як за кам’яною стіною, їй дійсно жилося з Богданом спокійно і комфортно.

Чоловік її Богдан – досить успішний бізнесмен. Марія вийшла заміж за нього ще молодою зовсім з великого та щирого кохання. Через кілька років вони з чоловіком разом поїхали з їх маленького містечка в столицю, і навчання своє Марія так і не закінчила тоді, незважаючи на мамині вмовляння. Чоловік не бачив в цьому сенсу. Він як раз почав займатися бізнесом, справи добре пішли в гору.

Дружина ні дня не працювала: займалася собою і затишком в будинку, керувала домробітницею, чекала чоловіка з роботи з усім готовим, супроводжувала його в поїздки і на заходи і, взагалі, життям своєї була цілком задоволена.

Дітей у Марії теж не було – чоловік не хотів, причому, відмовлявся навідріз. У перші роки шлюбу молода дружина дуже через це переймалася, намагалася вмовити чоловіка і так, і сяк, але все марно, рішення свого він не змінив. З часом звиклося й так, і Марія стала подумувати – а й справді, без дітей не так вже й погано. Стільки проблем з цими дітьми, причому, будь-якого віку. Краще вже спокійно жити для себе, якщо чоловік не хоче мати діток, то чого вже їй перейматися, якщо він її не слухає зовсім. Дружина зрозуміла, що від неї нічого не залежить, тому й не намагалася вже щось пояснити.

Хмари сірі зібралися над Марією кілька тижнів тому – чоловік сказав про розлучення.

І вже тоді якраз і з’ясувалися деякі деталі. Наприклад, раптом якось виявилося, що нажитого в шлюбі майна немає. Вірніше, воно є, але все так оформлено і записаного, що сама Марія ні до чого не має права.

Чотирикімнатна квартира в столиці, в якій вони живуть, була куплена в свій час на свекруху, а потім подарована нею синові. Тепер сама дружина претендувати на цю квартиру не може. І не тільки на неї, але і на заміський будинок і два автомобіля, власність на які оформлена, виявляється, теж не просто так.

Можливо, майно ще можна якось відстояти, хоча б хоч якусь його частину. Але у Марії зараз немає на це ні сил, ні грошей, ні розуміння, як взагалі це робити та за що зараз братися і як буде щось далі. Вона, за великим рахунком, просто не знає, де і як за світло люди платять, цим завжди займався чоловік.

Так їй банально жити в столиці ніде, доведеться дійсно їхати до мами в село. Чоловік, тепер уже майже колишній, обіцяв купити квитки на потяг до малої батьківщини і дати з собою, як широкого жесту, 25 тисяч гривень на перший час. Ці гроші, практично, нічого зовсім не змінять для Марії – зовсім не така вже й велика сума.

Жити на ці гроші довго Марія, навіть в селі, не зможе точно. Може, забути про все, взяти ці гроші так поїхати куди-небудь відпочити? А потім якось вже, як буде.

– Ти що думаєш? – зітхають родичі жінки. – Це твої останні гроші. Тобі економити треба, тягнути їх і розраховувати на довго. Про закордонні поїздки забудь! Думай про те, як жити зараз будеш у ці непрості часи.

Лише зараз сама Марія, коли їде потягом в село до старенької мами, задумалася. Що вона зробила не так? В чому помилка? Як їй далі жити? Чи можна ще все повернути назад і змінити своє життя на краще, щоб бути теж щасливою жінкою?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page