Гуляли ми якось зі своїми дітками в неділю з ранку в нашому дворі. Раптом у Наталки телефон дзвонить! Чоловік її якраз саме прокинувся і питає, що йому поїсти. Так вона швиденько дитину підхопилася так швидко, зібрала всі дитячі лопатки, самокати, дитину забрала з гри від гурту дітей та швидко побігла додому – варити чоловікові каву і сервірувати млинчики з сиром, вже готові, між іншим! Сам він покласти собі в тарілку їжу не може ні в якому разі, так якось у них виходить.
Наталя завжди була дівчиною консервативних поглядів. І чоловік у неї такий же, як і його дружина. Хтось з неприязню говорить – дуже він себе любить та шанує постійно. Але сама Наталя завжди саме такого чоловіка і шукала для себе.
Зате тепер вона саме “заміжня”: за своїм чоловіком – як за кам’яною стіною вже багато часу. Почуває себе впевнено та дуже комфортно.
Розподіл ролей у них в сім’ї традиційний ще з тих далеких часів: на самій Наталі абсолютно все господарство та дитина, вона не працює, сидить вдома, хоча синові вже шість років виповнилося, і працювати не збирається зовсім.
Сім’ю забезпечує в усьому лише один чоловік, і справляється з цим Дмитро, до речі, дуже навіть непогано, це усі добре бачать.
В усіх матеріальних питаннях Наталя звикла повністю покладатися на свого Дмитра: про фінансову сторону їхнього сімейного життя у неї голова не болить ніколи. Якщо щось треба – вона просто говорить про це своєму чоловікові, скільки та коли.
Дмитро, на правду кажучи, практично ніколи не відмовляє ні в чому дружині своїй. З іншого боку, Наталя теж зайвого ніколи в Дмитра просто так щось зайве особливо не просить. Тільки те, що дійсно необхідно для сім’ї, в першу чергу.
Звичайно, чоловікові доводиться багато працювати, і весь побут на Наталі самій. Вона готує, прибирає, займається з дитиною. Дмитро от в побутові питання не вникає абсолютно, аж до того, що навіть і не знає, де взяти чисті шкарпетки і білизну. Єдине, що робить в будинку – трохи спілкується з сином після роботи, коли вдається прийти додому раніше.
Дивно, але подруги Наталі – а це зараз в основному молоді мами, з якими вони разом ось уже кілька років гуляють на майданчиках і водять дітей на гуртки – дивляться на неї зі щирою жалістю якоюсь в очах та повним нерозумінням того, що відбувається в її сім’ї.
Хоча у багатьох з них ситуація, в принципі, така ж – живуть з дітьми на забезпеченні чоловіка. При цьому не бачать необхідності, наприклад, вставати вранці і готувати чоловікові сніданок – мовляв, невже він сам не зробить собі бутерброд і не наллє кави?
Наталя ж сама встає раніше усіх, щоранку готує сніданок, будить чоловіка, допомагає зібратися йому на роботу, зав’язує краватку, весь абсолютно одяг вона йому подає та проводжає на роботу навіть, закриваючи двері за ним.
Ну адже для того і сім’я, щоб піклуватися один про одного, чи не так?
У неділю Наталя завжди з ранку дає чоловікові добре виспатися, тихенько годує сина на кухні сніданком і веде гуляти у двір. Так було і того разу.
У дворі зібралася чимала компанія, кілька мам, діти 5-7 років. Діти добре гралися, мами спілкувалися. І тут дзвінок чоловіка з питанням, що на сніданок. Наталя взяла сина і пішла додому – накрила стіл, зварила кави. Син попросився до друзів, і Наталя через 10-15 хвилин вийшла у двір знову.
І відразу зрозуміла, що весь цей час, поки її не було, “подруги” тільки те й робили, що обговорювали її та її сімейне життя.
Мовляв, ну взагалі ні в які ворота – цар прокинувся, а в квартирі дружини немає, клацнув пальцями, і вона все отак в одну секунду кинула і побігла швиденько додому кави йому подавати! Як прислузі дзвонить в дзвіночок! Навіть гірше.
Гаразд би сама сама побігла, але і дитину з собою забрала, він теж не хотів йти, так добре грався з друзями своїми. І тільки для того, щоб налити в чашку кави і поставити під ніс тарілку з млинцями і ложку сиру покласти? А сам він що, не впорається з цим завданням? Тьху! Що за родина, що за чоловік, що за неповага така своєї до дружини!
– Не можна так до себе ставитися! – стали повчати Наталю її подруги багато разів. – Ти його привчила сама до такого і на голову вже до себе посадила! Хоч раз запропонуй йому поїсти самому! Нічого ж з ним не станеться.
– Та мені не важко зовсім допомогти Дмитрові! – виправдовувалася Наталя. – До того ж він дійсно не вміє сир в млинці закручувати!
– Не вміє – нехай їсть бутерброди! – серйозно порадили подруги подруги. – Справа навіть не в тому, що тобі важко, справа в його ставленні до тебе, розумієш? Йому абсолютно байдуже, що ти зайнята, що у тебе якісь свої справи, що ти з дитиною вийшла і не можеш все просто так кинути і бігти щоразу до нього, як до дитини малої, його величність снідати бажають. Ось у нас в родині таке немислимо. Мій чоловік вранці встає найперший, йде тихо, щоб мене і дитину не розбудити. А твій – думає тільки про себе. У вихідний день міг би сам піднятися і приготувати тобі сніданок хоч раз, навіть тебе б почастував, чоловіки, повір, так вдома роблять часто. Але у нього такого і в думках немає.
Сама Наталя нічого особливого в такому своєму становищі не бачить, доглядати за чоловіком їй навіть приємно. Але, можливо, з боку чужим людям видніше, і ситуація дійсно не дуже гарна, виходить?
А я от теж не думаю, що це нормально. Невже дружина має все робити для чоловіка і годити йому на кожному кроці, навіть якщо він заробляє один?
Фото ілюстративне.
