– Гуляли ми зі своїми дітками в неділю з ранку в нашому дворі, – розповідає знайома мені. – Раптом у Олесі телефон дзвонить! Чоловік її якраз саме прокинувся і питає, що йому поїсти. Так вона, уявляєш, підхопилася так швидко, зібрала всі дитячі лопатки-самокати, дитину забрала з гри від гурту дітей і побігла додому – варити чоловікові каву і сервірувати сирники, вже готові, між іншим! Сам він покласти собі в тарілку їжу не може, так якось у них виходить.
Олеся завжди була дівчиною консервативних поглядів. І чоловік у неї такий же, як і дружина. Хтось з неприязню говорить – дуже він себе любить і шанує. Але сама олеся завжди саме такого чоловіка і шукала для себе. Зате тепер вона саме “заміжня”: за своїм чоловіком – як за кам’яною стіною вже багато часу.
Розподіл ролей у них в сім’ї традиційний ще з тих далеких часів: на Олесі абсолютно все господарство і дитина, вона не працює, сидить вдома, хоча синові вже шість років виповнилося, і працювати не збирається зовсім.
Сім’ю забезпечує чоловік, і справляється з цим Валентин дуже навіть непогано, це усі добре бачать.
В усіх матеріальних питаннях Олеся звикла повністю покладатися на чсвого Валентина: про гроші у неї голова не болить. Якщо щось треба – вона просто говорить чоловікові, скільки та коли. Чоловік практично ніколи не відмовляє ні в чому дружині своїй. З іншого боку, Олеся теж зайвого ніколи в Валентина не просить. Тільки те, що дійсно необхідно для сім’ї, в першу чергу.
Звичайно, чоловікові доводиться багато працювати, і весь побут на Олесі. Вона готує, прибирає, займається з дитиною. Чоловік в побутові питання не вникає абсолютно, аж до того, що навіть і не знає, де взяти чисті шкарпетки і білизну. Єдине, що робить в будинку – трохи спілкується з сином після роботи, коли вдається прийти додому раніше.
Дивно, але подруги Олесі – а це зараз в основному мами, з якими вони разом ось уже кілька років гуляють на майданчиках і водять дітей на гуртки – дивляться на Олесю з жалістю якоюсь в очах та повним нерозумінням того, що відбувається.
Хоча у багатьох з них ситуація, в принципі, така ж – живуть з дітьми на забезпеченні чоловіка. При цьому не бачать необхідності, наприклад, вставати вранці і готувати чоловікові сніданок – мовляв, невже він сам не зробить собі бутерброд і не наллє кави? Олеся ж сама встає раніше усіх, щоранку готує сніданок, будить чоловіка, допомагає зібратися йому на роботу, зав’язує краватку, проводжає на роботу.
Ну адже для того і сім’я, щоб піклуватися один про одного, чи не так?
У неділю Олеся завжди з ранку дає чоловікові добре виспатися, тихенько годує сина на кухні сніданком і веде гуляти у двір. Так було і того разу.
У дворі зібралася чимала компанія, кілька мам, діти 5-7 років. Діти добре гралися, мами спілкувалися. І тут дзвінок чоловіка з питанням, що на сніданок. Олеся взяла сина і пішла додому – накрила стіл, зварила кави. Син попросився до друзів, і Олеся через 10-15 хвилин вийшла у двір знову.
І відразу зрозуміла, що весь цей час, поки її не було, “подруги” тільки те й робили, що обговорювали її та її сімейне життя.
Мовляв, ну взагалі ні в які ворота – цар прокинувся, клацнув пальцями, і вона все кинула і побігла швиденько додому кави йому подавати! Як прислузі дзвонить в дзвіночок! Навіть гірше. Гаразд сама побігла, але і дитину з собою забрала, він теж не хотів йти, так добре грав з друзями. І тільки для того, щоб налити в чашку кави і поставити під ніс тарілку з сирниками? А сам він що, не впорається з цим завданням? Тьху! Що за родина, що за чоловік, що за неповага така своєї до дружини!
– Не можна так до себе ставитися! – стали повчати Олесю приятельки. – Ти його привчила сама до такого і на голову вже до себе посадила! Хоч раз запропонуй йому поїсти самому! Нічого ж з ним не станеться.
– Та мені не важко зовсім допомогти Валентинові! – виправдовувалася Олеся. – До того ж він дійсно не вміє робити сирники!
– Не вміє – нехай їсть бутерброди! – серйозно порадили подруги подруги. – Справа навіть не в тому, що тобі важко, справа в його ставленні до тебе, розумієш? Йому абсолютно байдуже, що ти зайнята, що у тебе якісь свої справи, що ти з дитиною вийшла і не можеш все просто так кинути і бігти щоразу до нього, як до дитини малої, його величність снідати бажають. Ось у нас в родині таке немислимо. Мій чоловік вранці йде тихо, щоб мене не розбудити. А твій – думає тільки про себе. У вихідний день міг би сам піднятися і приготувати тобі сніданок хоч раз. Але у нього такого і в думках немає.
Олеся нічого особливого в такому своєму становищі не бачить, доглядати за чоловіком їй навіть приємно. Але, можливо, з боку чужим людям видніше, і ситуація дійсно не дуже гарна, виходить?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – shefkuhar.
