Свого єдиного сина Ганна відправила в далекий край ще років двадцять п’ять тому. Була можливість Миколі виїхати в Канаду до родичів, от син і скористався нею.
Канада – край не близький, як поїхав син на чужину, так там і залишився. Вже й обзавівся дітьми і навіть внук один є. Ганна радіє за сина, хоч бачила невістку і дітей лише по фото, а тепер хоч можна і по відеозв’язку поговорити.
Та телефонує син не часто через різницю у часі і через свою постійну зайнятість.
Проте що-що, а гроші висилає справно, от недавно вислав їй аж 300 канадських доларів, щоб мама собі на зиму дров закупила. А в минулому році оплатив їй ремонт на кухні, вона нарешті собі воду до хати провела.
Гроші син передавав через свого хресного, Михайло на пошті колись працював, він на цьому знається. От син йому і висилав, а той вже переводив на гривні і приносив Ганні. Лише син попередив хресного, що матір, бува, при його дружині про гроші не обмовилася, не хоче він, щоб дружина про це знала.
А днями син зателефонував Ганні, а невістки поряд з ним як завжди не було, тому Ганна і вирішила нарешті подякувати синові за все, що він робить для неї. Але Микола лише здивовано дивився на матір, не розуміючи, про що вона говорить, адже ніяких грошей він їй не висилав.
Ганна закінчила розмову з сином і в той же вечір пішла до Михайла, з’ясовувати, що за гроші він їй приносив. Коли чоловік зрозумів, що діватися йому нікуди, нарешті вирішив сказати правду.
Михайло зізнався Ганні, що давно любить її, і хоч вони обоє роками вже живуть без своїх половинок, розповісти про свої почуття не посмів. Михайло давно вдівець, своїх дітей у нього немає. А гроші є: і відклав собі трохи за життя, і пенсія непогана приходить, так що допомагати було з чого.
Ганні зізнався, що просто не міг дивитися як та роками воду відрами з криниці до хати носить. Та й на зиму не міг залишити її без дров. Знав Михайло, що такі подарунки Ганна від нього не прийме, тому і вигадав цю історію з канадськими переказами начебто від сина.
Розгублена Ганна не знала, що й сказати, і тоді Михайло нарешті наважився взяти ініціативу в свої руки і запропонував Ганні зійтися і жити разом.
Жінка вагалася, боялася, що скажуть люди, адже вони між собою куми, а кумам негоже одружуватися один з одним. Та Михайло її заспокоїв, сказав, що людського осуду, якщо такий буде, він не боїться.
На наступну неділю Михайло з Ганною йшли до церкви разом, тепер їм старість не страшна, адже вони є один у одного.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.