Мені 60 років, нещодавно я повернулася з заробітків з Італії і планувала з весни починати відбудову мого будинку. А якщо точніше, то його треба повністю перебудовувати.
Кошти на це у мене є, адже спеціально заради цієї мрії я ще 10 років тому виїхала в Італію на заробітки.
Дітей у мене двоє: син і дочка. У обох вже давно є власні сім’ї.
Я коли їхала за кордон, то попередила їх відразу, що не збираюся їх утримувати і щомісяця висилати гроші, як це роблять інші заробітчанки.
Їду я з конкретною метою –заробити грошей, щоб відбудувати будинок.
Це давно стало моєю нав’язливою ідеєю, бо я завжди жила в бідності, так уже склалося.
Народилася я в багатодітній сім’ї, я була старшою донькою. То ж коли я вийшла заміж, батьки не могли мені нічого дати, адже їм ще треба було ростити моїх 3-х молодших братів і сестер.
Ми з чоловіком пішли жити до моєї бабусі. А коли її не стало, то я стала власницею її хати.
Та будинок був маленький і старий, потребував ремонту, а моєму чоловікові було просто байдуже.
Я працювала на роботі, і намагалася вкладати гроші в дрібний ремонт, але це була крапля в морі.
Я добре розуміла, що мені необхідно все перебудувати, але на це потрібні величезні кошти.
Коли наші діти один за одним одружилися, ми з чоловіком просто не мали що їм дати.
Син пішов жити в зяті, а дочка в невістки. І треба сказати, що їм дуже пощастило, бо вони потрапили в хороші родини і живуть доволі добре.
Чоловіка мого 10 років тому не стало, і після цього я вирішила, що поїду на заробітки в Італію, оскільки не хочу все життя прожити в тій напіврозваленій ще бабусиній хаті.
І ось тепер я приїхала з грошима, зібрала у себе сина з невісткою, дочку з зятем, кажу – є гроші, допомагайте з будівництвом.
Вони, начебто, мене підтримали, але через кілька днів син з дочкою до мене прийшли, і сказали, що хочуть серйозно поговорити.
Виявляється, діти вважають, що оскільки я їм нічого не дала, то за ці гроші я маю купити їм по квартирі, хоча б однокімнатній.
Однокімнатна квартира у нас коштує 20 приблизно тисяч, а я привезла з собою 50.
Якщо я куплю і сину, і дочці квартиру, то мені залишиться всього 10 тисяч євро, а я за ці гроші хіба що санвузол один зроблю, і то не факт.
Я не була впевнена, що мені 50 тисяч вистачить, а з десятьма навіть нема що починати.
Не знаю, що мені робити?
З однієї сторони було б добре дітям допомогти.
А з іншої – якщо я зараз не подбаю про себе, то хто мені допоможе?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі