Ми з чоловіком живемо в селі, яке знаходиться недалеко від обласного центру. У нас є великий будинок, який ми будували практично все життя. Мріяли, що коли наш єдиний син Руслан одружиться – приведе невістку додому і ми всі разом заживемо великою, дружною сім’єю.
Нещодавно Руслан одружився, взяв собі за дружину Тетяну – дівчину, на п’ять років молодшу за себе. Тетяна нещодавно закінчила університет, родом вона також з села, але з іншого району. Після весілля молоді прийшли до нас і невістка, незважаючи на свій молодий вік, відразу почала встановлювати свої порядки.
У нас будинок двоповерховий, невістка відразу висловила думку про те, що треба їм віддати другий поверх і зробити два окремі входи. Я була проти такої ідеї, вважаю, що спочатку треба обжитися, ми подивимося яка вона господиня, а потім вже можна буде говорити про поділ майна. Та й зрештою, чому я маю якісь дівчинці отак відразу віддавати все, що ми з чоловіком надбали важкою працею.
Перші три місяці спільного життя були важкими. Тетяна вже кілька разів збирала речі і йшла до своїх батьків. А все тому, що я їй зробила лише кілька зауважень. Вона замість того, щоб вчитися у мене – ображається.
Тепер вони з сином надумали знімати квартиру, щоб жити окремо. А в перспективі купити собі житло в кредит. Невістка навіть задля цього на дві роботи влаштувалася, ще й сина мого змушує багато працювати. Ось тільки навіщо їй це? Адже коли нас не стане, то син у спадок отримає будинок. І буде у них і квартира, і великий будинок у володінні – навіщо? Адже це нераціональні витрати, які взагалі ніяк себе не окупають.
Мої спроби поговорити з сином закінчилися невдачею просто тому, що не здатний на неї ніяк вплинути. Її воля в рази сильніше, ніж у нього. І як би він не намагався з нею поговорити, все без толку. Я не звинувачую його в цьому, адже він просто така людина, яка не здатна впливати на інших.
Безумовно, у мене були думки про те, щоб поговорити з її батьками, але впевнена, що свати підтримають доньку. Вона у них завжди була самостійною. Свати – прості люди з села, допомогти доньці матеріально не зможуть. Але вона і сама непогано справляється.
Її головний аргумент – самостійне життя, до якого вона так звикла. Готувати їжу на одній кухні зі мною вона не хоче. А оскільки я відмовилася віддавати їм другий поверх, робити окремий вхід і дві різні кухні, Таня підмовила сина і тепер вони взагалі йдуть від нас.
Я взагалі не розумію, як можна себе вести так по відношенню до батьків чоловіка. Що за молодь пішла? Якщо вона стала дружиною мого сина, то мені здається, буде цілком справедливо, якщо вона шануватиме традиції нашої родини.
Боюся, що скажуть люди в селі, мовляв, ми такі добрі, що єдиний син пішов від нас квартиру знімати. Проте ми з чоловіком вирішили прийняти їх вибір. Все-таки вони молоді і їм властиво робити помилки. Плюс це їхнє життя, яке ми не маємо права підлаштовувати під свій лад. Якщо вони хочуть взяти кредит і жити з ним пів життя, сподіваючись на самостійність, то нехай так і буде. Все-таки це унікальний досвід, яким повинна обзавестися кожна людина.
Ще невідомо, чи при таких обставинах вони і далі будуть разом жити.
Фото ілюстративне – cemicvet.mediasole.
