fbpx

Господарі викидали кота в під’їзд і бuли його постійно. Тоді сусід дав їм урок! Вони довго ще будуть приходити в сeбе!

У наших сусідів з’явилася дуже погана звичка. Викидати свого домашнього кота Тішку в під’їзд. Спочатку я подумав, що вони просто його гуляти привчають, а потім зрозумів, що це покарання за якісь проступки.

Переляканий Тішка сидів біля дверей по кілька годин. Якщо він починав нявкати або скребти в двері, то відразу отримував віником від господині. Мені стало шкода бідного кота і я вирішив, як слід провчити цих сусідів, якщо вони хоч раз ще виконають свій трюк.

В один із днів, коли я втомлений і злий повертався з роботи, в під’їзді знову зустрів пухнастого сусіда. Він, як завжди, з сумним виразом на мордочці, віддано сидів біля дверей господарів і очікував вибачення. Не знаю, що він накоїв, але зазвичай це якісь дрібниці. Що-небудь упустив або подряпав руку коли грався.

Побачивши мене, Тішка підвівся і привітно заторохтів. Під’їзна акустика тільки посилила цей звук, вийшло дуже голосно. Я не втримався і посміхнувся, всі проблеми дня якось відразу випарувалися. Взяв Тішку на руки і, дивлячись як він треться об мій піджак, зрозумів, що пора дати жорстоким господарям вихованця, хороший урок.

Читайте також: Оксана мала натуру недобру, в селі її ніхто не любив. Переймалася як живуть та що мають сусіди, рідня і запекло заздрила. Коли звeла зі свiту працьовитого чоловіка, взялася за невістку

Вставив ключ і, відкривши свої двері, заніс Тішу всередину своєї квартири.

– Так і знала, що рано чи пізно, ти його принесеш сюди, – зітхнула дружина, побачивши мене з котом.

– Дивно, що ти сама ще цього не зробила – посміхнувся я у відповідь і, роззувшись, відніс бідолаху на кухню.

Налив йому молока, дав шматочок риби. Тішка із задоволенням все з’їв і знову замурчал, знову встрибнувши мені на руки.

На наступний день був вихідний, і я кілька годин поспіль насолоджувався криками сусідів у дворі. Вони вийшли всією сім’єю шукати зниклого кота. Звали його по всякому, обіцяли йому різні ласощі і всілякі блага.

Але Тішка продовжував сидіти у мене на руках, як і зараз сидить поруч з моїм комп’ютером. Він не виходить з нашої квартири, а я не поспішаю видавати його назад. Швидше за все, мене звинуватять у крадіжці, коли все розкриється, можливо вдасться відбутися скандалом.

Але, я думаю це невисока ціна за благополуччя цього лагідного і доброго кота, який просто не знає, як догодити своїм господарям.

You cannot copy content of this page