Так, я коханка! Ну і що? Я була заміжня, у мене доросла дочка, у якої вже своя сім’я. Гіркий досвід навчив мене дечому в житті, і я зовсім не горю бажанням ще раз пов’язувати на постійній основі з ким-небудь своє життя. Мене цілком влаштовують ці відносини. Ми зустрічаємося, щоб весело проводити час і отримувати один від одного задоволення. Ми нічим не зобов’язані один одному і в будь-який момент вільні розбігтися. Заробляю я пристойно, і його матеріальна підтримка мені не потрібна.
Ніде правди діти, приємно отримувати подарунки і квіти, і знати, що про твій день народження пам’ятають, і взагалі приємно усвідомлювати, що хтось думає про тебе, але це нічого не змінює.
Я жінка з сильним характером, всього добилася в житті сама і не звикла плакатися комусь в жилетку у важкі моменти життя. Так, що і в цьому випадку я в ньому не потребую.
Зустрічаємося ми нечасто, але, чим рідше наші зустрічі, тим вони приємніше. Ми встигаємо скучити одне за одним. У нашому житті відбувається багато нових подій і нам є про що поговорити. Ми просто не встигаємо набридати один одному.
Багато хто скаже, що заздрити тут нічому, адже я, як гостра приправа до його страви. Ну і нехай, зате нам добре удвох! Про його сім’ю ми ніколи не говоримо. Він не збирається йти від дружини. З нею він пережив дуже багато, пройшов вогонь, воду і мідні труби. Я думаю і почуття, якісь теж збереглися. І це мене цілком влаштовує, тому, що мені зовсім ніколи будувати нові сімейні відносини, та й занадто багато до чого вони зобов’язують.
З його дружиною ми давно знайомі. Це дуже впевнена в собі жінка. Вона прекрасно розуміє, що він ніколи не залишить сім’ю і не кине своїх дітей. Але вона знає, що він часто закохується і вважає, що нехай буде одна, яка ні до чого не зобов’язує, чиста і доглянута коханка, ніж багато різних зв’язків на стороні.