fbpx
Життєві історії
Ганнуся трохи знітилася, бо подругу треба було чимось пригощати, а у неї крім червоного борщу і вареників в холодильнику нічого не було. Але подруга заспокоїла Ганну, наголосивши, що немає часу навіть чаю з нею попити, просто треба побачитися. Домовилися зустрітися в кафе поблизу будинку. Оксана прибігла з букетом улюблених хризантем Ганнусі і вручила їй білий конверт

Сьогодні Служба Божа в церкві для Ганнусі була якоюсь особливою, урочистою, чи що. Свій день народження Ганнуся святкує 22 грудня, саме тому батьки і дали їй таке ім’я. Попросила в Бога здоров’я для своїх дітей і внуків, за родичів і друзів, душа співала – їй сьогодні 63.

Ганна все життя прожила в невеликій однокімнатній квартирі. Тут з чоловіком вони виростили двох своїх дітей. Доньки виросли, вийшли заміж, вже й внуків їй подарували. Добре, що хоч зяті достойні попалися – дочки Ганни добре живуть, не в супер розкошах, але в достатку.

А Ганнусі зараз більше нічого і не треба – живуть собі з чоловіком в своїй старенькій тісній квартирі, от тільки грошей як не вистачало, так і зараз не вистачає. Ганнуся на пенсії, чоловік теж. Діти пробують трохи допомагати, але Ганнуся від цієї допомоги відмовляється, навпаки, з останнього ще їм допомагає.

Єдине, що засмучувало жінку в цей день, це те, що її похресниця запросила її до себе на весілля, а в гаманці було зовсім порожньо. Це ж звідки взяти гроші, щоб гідно привітати її, як належить хресній мамі?

Весілля мало бути після Різдва. Ганнуся знала, що має щось придумати, але поки нічого путнього на думку не спадало. Її мінімальної пенсії ледь вистачає, щоб оплатити комуналку, до того ж, наближаються свята, треба і щось приготувати, бо діти в гості прийдуть, і купити внукам подарунки, адже вони традиційно зададуть запитання: «Бабусю, а що ти нам купила?».

«Бог добрий, він поможе», сказала сама собі Ганнуся. Адже все життя саме так і було у неї, з Божою допомогою справлялася з усіма труднощами.

Раптом у Ганни задзвонив телефон. Телефонувала давня подруга Оксана. Після традиційних привітань з нагоди дня ангела і дня народження, Оксана сказала, що хоче зустрітися і побачити Ганну.

Ганнуся трохи знітилася, бо подругу треба було чимось пригощати, а у неї крім червоного борщу і вареників в холодильнику нічого не було. Але подруга заспокоїла Ганну, наголосивши, що немає часу навіть чаю з нею попити, просто треба побачитися.

Домовилися зустрітися в кафе поблизу будинку. Оксана прибігла з букетом улюблених хризантем Ганнусі і вручила їй білий конверт. Лише просила відкрити, коли та повернеться додому.

Ганнуся була впевнена, що Оксана, яка жила краще за неї, поклала туди гроші і немалу суму, тому і не хотіла, щоб конверт було відкрито при ній. Сума, що була там, вразила Ганнусю – в конверті було шість тисяч гривень. А на листочку було написано: «Ми пам’ятаємо те добро, яке ти для нас зробила».

Ганнуся знову набрала Оксану, щоб подякувати і запитати, для чого подруга так стратилася. Оксана була готова до цього і пригадала Анні історію, яка трапилася з ними 25 років тому.

Донька Оксани виходила заміж. Вони мали йти в гості до майбутніх сватів і Оксана хотіла купити коробку цукерок, але так як тоді був дефіцит, вона в магазинах її не знайшла. На роботі про це розповіла Ганнусі і та згадала, що до неї на днях прийшла посилка, в якій була велика коробка цукерок.

Оксана була щиро здивована, що Ганнуся готова просто так їй ці цукерки віддати. А яка щаслива тоді була її донька. Саме вона зараз і згадала цю історію. Коли Оксана сказала, що у Ганнусі сьогодні день народження, дочка витягнула гроші і попросила передати їх людині з дуже щирим і чуйним серцем.

Донька Оксани зараз має у власності кілька магазинів, то ж ця сума була для неї дріб’язковою. А Ганнуся, яка вже і зовсім забула про цю давню історію, була щаслива – тепер вона зможе гідно привітати похресницю в день її весілля.

Таки добро нікуди не зникає…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page