fbpx
Життєві історії
Галина вже розлучилася з чоловіком, але ще не встигла оформити відносини з Артуром, як потрапила в стаціонар. До Галини приходила мама, приходили діти, подруга і колеги по роботі. Артур забігав рідко, а потім і зовсім перестав приходити. Одного разу вона побачила у своїй палаті Олександра, свого колишнього чоловіка. Він мовчки викладав на тумбочку продукти, а коли йшов, сказав, що після виписки забере її додому

Проживши з чоловіком 20 років, Галина часто почала міркувати про своє життя з Олександром, яке здалося їй нудним. Її раптом нестерпно почали дратувати його звички: не поставив на місце взуття, не помив за собою чашку, кинув на полицю зубну щітку.

Найгірше була справа із шкарпетками, шкарпетки, – це взагалі класика жанру. Скільки Галина не говорила чоловікові, він постійно розкидав шкарпетки по квартирі, а вона бурчала, але збирала. Саша ж, як дитина, винувато дивився на дружину і на знак вибачення тягнувся до неї з поцілунками. Але Галина останнім часом відштовхувала чоловіка.

Але найголовніша ознака того, що чоловік Галині просто набрид – це небажання розмовляти. Та й нема про що було розмовляти. Про залізяки, які чоловік перекидає в цеху з одного місця на інше?!

Галині стало нудно з власним чоловіком. Діти виросли, живуть своїм життям. Єдина віддушина – це подруга Софія. Ось вона і надоумила Галю заглянути на сайт знайомств, щоб трохи, як каже Софія, розвіятися.

Галина швидко освоїлася на сайті і через місяць познайомилася з розлученим чоловіком. Спочатку зустрілася заради цікавості. Артур їй сподобався. Він недавно розлучився, розповівши, що відносини з дружиною вже давно вичерпали себе і йому стало нудно. І Галина зловила себе на думці, що з нею відбувається те ж саме.

Пів року Галина зустрічалася з Артуром, а потім оголосила чоловікові, що йде від нього. Приголомшений Олександр важко пережив зраду дружини. Довго «копався» в собі: що він зробив не так, чим же він не догодив дружині.

З Артуром Галина прожила всього місяць. Майже щовечора прогулянки, розмови за вечерею. Галі було цікаво з Артуром: з ним можна розмовляти на будь-яку тему. Вона раділа, що її «сіре» життя з Олександром закінчилося і почалося нове життя з коханим чоловіком. Подруга Софія не розуміла Галину:

– Ну, зустрілася, ну, закохалася, ну, погуляла, – від чоловіка навіщо було йти? – дивується вона.

– Тому що набридло кожен день одне і те ж: його розкидані шкарпетки і він на дивані, коли дивиться телевізор, – роздратовано відповіла Галина. – Та багато чого набридло.

Галина вже розлучилася з чоловіком, але ще не встигла оформити відносини з Артуром, як потрапила в лікарню. До Галини приходила мама, приходили діти, подруга і колеги по роботі. Артур забігав рідше, а потім і зовсім раз в два тижні навідувався.

Дочка подарувала новий телефон, з підключеним інтернетом, щоб Галині не було нудно. І Галя, піддавшись інтуїції, заглянула на сайт, де познайомилася з Артуром. Їй було неприємно, що вона це робить, але втриматися не змогла. Передчуття не підвело: анкета Артура знову була на сайті.

Влаштовувати розборки Галина не могла і не хотіла, та й які можуть претензії, – адже вони офіційно не одружені.

Коли Артур прийшов, вона попросила не відвідувати її більше, пообіцявши, як тільки одужає, то відразу забере речі. Чоловік не заперечував.

І потягнулися дні в лікарняній палаті з розмовами сусідок про життя, про кохання, про зраду. Галина намагалася замовчувати про своє особисте життя, не пояснюючи, чому не приходить Артур.

Одного разу в прийомні години вона побачила у своїй палаті Олександра. Він викладав на тумбочку продукти. А потім мовчки сидів поруч, – як завжди йому не було про що говорити. Ось такий він чоловік.

Розмову почала Галина: запитала про роботу, про будинок, про їх улюблену кішку. Саша охоче розповідав і навіть посміхався. А потім пообіцяв приходити через день. Коли йшов, нахилився і сказав, що після виписки забере її додому.

Коли Саша пішов, Галина пригадала все їхнє спільне життя. Вони всього добилися разом: і квартиру придбали, і дітей на ноги поставили, і всі негаразди разом пережили.

І Галина після стількох років сімейного життя зрозуміла, що поруч з нею завжди був справжній чоловік. Хай не красномовний, але той, на якого можна було покластися в скрутну хвилину. А те, що шкарпетки розкидає, так це нічого надзвичайного. «Аби поправитися, – думала Галина, – а вже шкарпетки рідного чоловіка і сама приберу».

Сусідка по палаті, побачивши, що замість Артура прийшов інший чоловік, поцікавилася, хто відвідував. І Галина коротко відповіла: – Чоловік!

Сусідка з подивом подивилася на Галину і, посміхнувшись, сказала: – Щастить же декому!

Фото ілюстративне – freepik.

You cannot copy content of this page