Кожен ранок у Галини був схожий на інший: вона прокидалася о пів на шосту, пила свою улюблену каву, і йшла на роботу. А ввечері, коли поверталася додому, не завжди навіть вечеря. Дивилася телевізор, читала новини, і йшла спати. Життя втратило свої барви відколи її єдиний син Артем поїхав за кордон.
Спочатку це мали бути два роки навчання, але Німеччина гостинно прийняла Артема, йому пощастило – після закінчення навчання йому запропонували вигідну роботу на одній фірмі, хлопець дуже хотів залишитися. Спитав в телефонній розмові у мами поради. Вона хоч і з важким серцем, але, все ж, погодилася.
Тепер Артем живе і працює в Берліні, а Галина коротає вдома дні. Сина свого вона ростила сама. Її чоловік пішов від неї, коли Артему було всього три роки. На сина платив аліменти, але це був мізер. Тому Галині доводилося працювати на двох роботах, аби лише у сина все було добре. Артем вчився в школі на відмінно, після школи поступив в столичний вуз, а далі по обміну досвідом потрапив в Німеччину.
Ніби і треба за сина радіти, але Галині було дуже сумно. Квартира стала якоюсь пустою. І для кого їй тепер готувати їсти? Скільки їй одній треба? Кава з бутербродом зранку, обід на роботі, а на вечерю яблучко. Це коли син був вдома, вона готувала свої найсмачніші страви. Котлетки, відбивні – тепер нема для кого їх готувати.
Ще 10 років тому, коли Артем був школярем, Галині зробив пропозицію її співробітник. Олександр був старшим за неї на два роки, розлучений, без дітей. Говорив, що має серйозні наміри, але Галина навіть думати про це не хотіла. Ще багато років тому, коли від неї пішов чоловік, вона пообіцяла собі, що буде жити заради сина.
А тепер син поїхав, правда, щовечора їй телефонує по відеозв’язку. Галина весь день чекає на ту мить, коли побачить сина і спитає, як у нього справи. А вчора він повідомив їй новину, яка б мала її втішити, але натомість засмутила. Артем зізнався, що заручився з дівчиною. Вони вирішили розписатися, весілля поки не робитимуть.
Галина всю ніч не спала, розуміла, що швидше за все, син там і залишиться. А що робити їй? Їй же тільки 50… Наступний ранок був схожий на всі інші – кава, робота. Але цього дня на неї чекав сюрприз, на своєму робочому столі вона побачила букет осінніх хризантем і записку. «Виходь за мене… Олександр…».
Прийняти таке рішення без згоди сина вона не могла. Знову з нетерпінням чекала на вечір, коли побачить Артема. Разом вони вирішать, що робити далі.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
