Минулий рік нам запам’ятався дачею, яку навесні нам із чоловіком безкоштовно дали в оренду на 15 років. Триповерховий будинок біля Винниківського озера з краєвидом на пагорби й Чортові скелі. І всього лише 20 хвилин від Львова. А поряд – дачі й житлові будинки небідних людей, пише gazeta.ua.
Ми вже давно хотіли на літо орендувати будиночок біля озера, тому і написали оголошення. Подзвонив чоловік, каже, що має пропозицію, а його родина виїхала до Франції. А так як батьківську дачу продавати не хочуть, шукають надійних людей, які доглядатимуть її. Тож після зустрічі підписали контракт у нотаріуса.
Алe за день до цього я переказала чималу суму на лiкyвaння oнкoхвoрoї дівчинки з Рівненщини, тому про оренду дачі за гроші тоді можна було забути.
Тож ціле літо ремонтували дім біля озера, а восени зібрали урожай – 8 літрів малини. У 2-річної дочки з’явилися друзі – коти Сірий і Білий, які біжать до нас із сусідських дач, як тільки чують її голос.
І одного разу знайомий Ігор перед Новим роком пише: “Це все “рaзвoд” – твоя історія, що добро вертається. Я все літо допомагав сиротам – одягом, продуктами, переказував гроші oнкoхвoрuм, навіть переводив бабусь через дорогу. І в результаті – ніякої халяви з неба не впало. Дива не сталося”.
Ну, я після цього ставлю сумний смайлик. Потім пригадую:
Читайте також: “НЕ ЙДU! МЕНІ БЕЗ ТЕБЕ НЕ ПРOЖUТИ І ДВОХ ДНІВ”: І НАВІТЬ ТА СТPAШНA ТРAГEДIЯ ЇХ НЕ ЗМОГЛА РOЗЛYЧUТИ
– Але ж ти зробив пропозицію своїй дівчині, і вона погодилася.
– Яка ж це халява? Я над цим працював кілька років – увага, подарунки. Жодного дива.
Автор – Ольга ШВЕД
