В нас з чоловіком квартира взята в кредит, тому намагаємося добре працювати, чоловік ще й підробітки собі постійно шукає.
Я нещодавно вийшла з декрету, донечка наша ходить в садочок. Але мені часто потрібно з нею вдома сидіти, коли вона недужає, я беру відпустку. Через це й справи на роботі в мене не дуже добрі останнім часом, моя часта відсутність впливає і на мою заробітну плату, відповідно і перспектив на роботі в найближчому часі я не бачу.
Все б нічого, але недалеко від нас живуть дві бабусі, які зовсім не хочуть нам допомагати.
Я стала просити маму, щоб вона забирала дитину нашу з садочку, аде вона раніше приходить з роботи і могла б нам допомогти. Та мама не хоче, нам допомагати. Вони розлучилися з вітчимом і вона хоче влаштувати своє особисте життя: ходить в салони краси, робить зачіски, гуляє з подругами. Загалом мама каже, що хоче жити своїм життям, адже вже немолода, хочеться трішки пожити й для себе, а не сидіти з малою дитиною.
Мама чоловіка виростила четверо дітей, каже що й так дуже втомилася. Мій чоловік – її старший син, а молодші діти й досі живуть з нею. Вона їм готує, прибирає, каже, що багато роботи й так.
Одного разу я попросила маму чоловіка забрати нашу дитину з садочку, адже затримувалася на роботі. Вона донечку нашу забрала, але потім стільки мені виказувала: через мою дитину вона не встигла приготувати вечерю, випрати усім одяг, загалом ми зіпсували їй весь вечір.
Ми з чоловіком дуже економимо, крім їжі нічого не купуємо, виплачуємо кредит. Але наші мами зовсім не хочуть нам допомогти. Якщо справи так підуть і далі, мене просто можуть звільнити з роботи.
Ми маємо дві бабусі близенько, але до нас їм байдуже.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
