fbpx

Два тижні я гостювала в невістки, я ніколи її не любила, а тут побачила, як їй непросто з сином моїм. Олег живе в квартирі тещі, але вдома робити нічого не хоче. А коли я повернулася додому, то іншими очима на зятя подивилася, ніколи не бачила його таким

Кажуть люди, у своєї рідної дочки чоловік лінивий, а сина невістка завжди хоче, щоб той більше заробляв і краще забезпечував сім’ю. Так звикли всі вважати. Своїх дітей же ж любити легше, адже вони свої – рідні.

От у мене така ж ситуація точно склалася в житті. Маю сина Олега. Йому 29 років. І дочку Марію, якій 23 роки нещодавно виповнилося. Вона, до речі, біля мене залишилась жити. Одружилась за 2 роки після сина. Олег мій переїхав з дружиною у столицю жити, а от зять Микола до мене переїхав, стали вони з донькою жити в моїй квартирі.

Микола молодий, щойно закінчив університет, як і Марія. Заробітку такого не мав, забезпечувати сім’ю сам добре не міг. Тож я стала їм допомагати.

Проте, зізнаюсь чесно. Я ніколи не була задоволена своїм зятем. Це й зрозуміло, адже він не був надійним чоловіком для моєї доньки.

Я завжди казала доньці, що її чоловік людина лінива. Микола зовсім не міг влаштувати свій заробіток, знайти хорошу роботу і заробляти добре для сім’ї. Хоча мені здається, чоловікові це б не мало складати таких труднощів. Більше того, з вищою освітою. Лиш потрібно хотіти і старатися. А тут ще й моя донька про дитину заговорила, каже, що хоче дітей.

Я, звісно, просто мрію стати бабусею, але ж тоді мені доведеться утримувати всіх, тому я сказала, щоб спочатку нехай зять роботу кращу знайде, адже на своїй він заробляє копійки, а тоді вже про дітей нехай думають, я не збираюся одна на всіх працювати і годувати їх трьох.

Час минав, я вже змирилася з усім і діти мовчать, кожен своїм життям живе. І тут раптом я дізнаюсь, що донька чекає дитину. Все ж це її життя.

Тому, щоб не наговорити зайвого я подзвонила до Олега і поїхала до сина у гості.

Прийшла в квартиру де жив син з дружиною, вона належала невістці. Уляна вже народила дівчинку. Онучці Іванці виповнилось нещодавно 2 рочки. Та на життя їм грошей не дуже вистачало, хоча вони і економили на всьому. В столиці таки все дорожче. Тому, мама Уляни допомагала чим могла, а тут я нагодилась. Попросили мене з дитиною сидіти.

Поки гостюю, звісно ж погодилась. Я була щаслива поняньчити онучку, яку так рідко бачу. Невістка щось там за комп’ютером працювала, вона бере якісь підробітки і вдома працює, як має вільний час. Я бачу, що їй складно з дитиною малою.

Невістці дуже важко, бо сваха весь день працює, з ранку до вечора на роботі, допомогти їй немає кому, а ще й Іванка спокою їй ні на хвилину не давала. Та й домашні справи нікому було робити. Усе Уляна робила сама, усе вдавалось робити аж поки дитину не вкладе. Тоді хоч трішки спокою. Я звісно ж допомагала чим могла. Син мій в цей час міг з друзями піти відпочити після роботи, на якій він до речі мало заробляв, Олег додому не дуже поспішав.

Звісно, що мене це обурило. Хоча раніше я надзвичайно скептично ставилась до невістки і не вірила в її працьовитість. А тут таке побачила. З сином своїм я наступного ж дня все обговорила, сказала, що робить не по-людськи. Він мовчав, адже я з ним добре говорила, серйозно і незадоволено, що він усю роботу залишив на тещу та дружину, а сам копійки заробляє. Олег був незадоволеним, але наступного ранку сказав, що я права, він все зрозумів і обіцяв знайти роботу хорошу з доброю зарплатнею та буде вдома допомагати дружині. Наступні дні ми провели усі разом, багато розмовляли, сміялися і відпочивали. Я поїхала щаслива з чистою душею, обіцяла, що скоро приїду і їм допоможу.

За два тижні я повернулась додому. Тепер зовсім іншими очима подивилась на свого зятя. І такий він мені став рідний! Адже він добра людина, людяний чоловік. Так, йому не вдається заробляти багато грошей, але він ще молодий. Микола, коли дізнався, що в них буде дитятко, вдома став все робити сам, нічого не дозволяє робити моїй доньці. Після роботи спішить додому і навіть вечерю допомагає готувати. Усе сам робить. До того ж досить непогано. дарма, що він багато зараз не заробляє, я їм допоможу чим зможу, ми впораємося разом, а там і робота гарна знайдеться.

Тепер не гарячкуватиму. Все пізнається в порівнянні. Аби в сім’ях дітей все було добре. Мені потрібно бути мудрою жінкою і не лізти в сім’ї дітей.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page