Після одруження я стала жити на території чоловіка, його мама впустила нас в свою вільну квартиру. Я думала, що у нас все добре, поки до мене не приїхала моя мама з села.
Мамі в селі важко, батька не стало рік тому, зараз зима, холодно, тому мама вирішила на кілька місяців переїхати до нас, в місто.
Моєму чоловікові ця ідея не сподобалася відразу, і через два дні він практично вигнав мою маму з нашої квартири.
Мені дуже образливо, адже квартира трикімнатна, місця всім би вистачило. Та й моя мама нас би не об’їла за три місяці.
Моєму чоловікові виповнилося 36 років. Начебто, дорослий чоловік, але його мама і досі продовжує контролювати його кожен рух.
У нього ще є старша сестра, але в життя дочки свекруха не втручається, зовиця давно поставила маму на місце. А от мій чоловік ніяк не може відірватися від її спідниці.
Щоразу дивуюся вмінню моєї свекрухи управляти життям свого сина. Він постійно змінює місце роботи, тому що мамі це місце не подобається.
А між пошуками роботи живе він за власний кошт своєї мами. Вона жінка не бідна, а керуюча банком, тому гроші у неї є, і то не малі.
Свекруха купила нам квартиру. Проте оформила її на себе. Але я її за це анітрохи не засуджую. Це її гроші і я не претендую. Спасибі, що надала житло.
Але, коли вона поїхала і купила всі меблі на свій смак, а нас поставила перед фактом, це вже було занадто.
Невже їй було важко запитати у нас, про те подобається нам цей колір чи ні? І яке ліжко нам хочеться купити.
З одного боку хочеться сказати їй спасибі за все, а з іншого боку таке відчуття, ніби все це не наше.
А вона все пояснює просто. Хто, як не вона знає, що її син любить.
Моєму чоловікові все це не дуже подобається, а мамі в очі він нічого не говорить!
І останньою краплею був приїзд моєї мами з села. Спочатку він погодився, але через два дні передумав і сказав, нехай теща їде до своїх родичів.
Виявляється, він уже зі свекрухою переговорив. І та йому сказала, що тещу треба відправити. Щоб вона на мене не вплинула.
У мами дійсно живе двоюрідна сестра в нашому місті. Але ж вона до мене приїхала, а не до своєї сестри. У тітки двокімнатна квартира, вона з чоловіком і сином там живе.
Знаєте, як я поступила? Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою. Ми поки зняли квартиру, а там побачим.
Чи шкодую я? Зовсім ні. Не буде в нас хорошої родини, адже свекруха просто так нас не залишить.
Та й мій чоловік не готовий жити без своєї матусі.
То навіщо витрачати час на цю сімейку?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.