Ми з сестрою ніколи не були близькими, і не в останню чергу через те, що Люба завжди хоче бути хитрішою за всіх. Різниця у віці між нами 4 роки, я старша сестра.
Як годиться старшій, я з дитинства мала поступатися у всьому молодшій сестрі. Мама завжди була на стороні Люби, а мені казала, що я з розумінням маю ставитися до ситуації.
Коли ми вчилися в школі, домашні роботи за сестру виконувала я. Також я носила в школу її портфель. Вдома прибирала теж я. І таких прикладів можна було навести безліч.
Коли ми виросли, обидві пішли жити окремо. Я відразу спробувала відокремитися від них, щоб не тягнути сестру до старості на собі.
Перший час мені це вдавалося, чоловік мій був категорично проти того, щоб ми навіть з сестрою по-родинному на свята зустрічалися. Він зрозумів, що сестра дуже корислива, вона приходила до нас, зичила гроші і ніколи не повертала.
А ще, коли Люба виходила заміж, ми з чоловіком оплатили більшу частину її весілля, так мама попросила. Вона пообіцяла, що з весільних грошей повернуть нам все, що ми вклали. Але сестра всі гроші з конвертів забрала собі і поїхала з чоловіком на море. А ми залишилися при своїх інтересах.
Відтоді чоловік і не хотів, щоб я спілкувалася з сестрою. Самі ми жили окремо, обоє працювали і ні в кого нічого не просили. Я знала, що мама не перестає допомагати Любі, але вирішила не втручатися, нехай самі розбираються, нам від них нічого не треба.
Два роки тому мамі дістався від її батька, нашого дідуся, спадковий будинок. Дім старий, знаходився в селі, тому мама вирішила відразу його продати. Виручені гроші відразу забрала Люба, вони з чоловіком хотіли автомобіль, от мама їм і допомогла.
Я сподівалася, що в такому випадку мама перепише мені свою квартиру. Але так не сталося.
Я нещодавно дізналася, що мама склала заповіт на своє житло, згідно з яким нам з сестрою все належатиме в рівних частках.
Чоловік мені сказав, щоб я не засмучувалася, адже нам від них нічого не треба, ми самі собі заробимо. Але зараз мама захворіла, і потрібно до неї приходити щодня.
Люба моя ще в березні виїхала за кордон і зараз разом з дітьми живе в Польщі, додому не збирається. Лише телефонує мені і вказівки роздає, як я маю мамі допомагати.
Ми живемо від мами недалеко, пів години їзди машиною, але я допізна на роботі, і дуже втомлююся. Маму кинути не можу. Але і так не чесно виходить.
Тоді я мамі запропонувала, щоб вона змінила заповіт і квартиру переписала лише на мене. Якщо по справедливості, то сестра вже отримала свою спадщину.
Але мама так не хоче, навіть образилася за це на мене. Каже, що ніколи не думала, що я така меркантильна.
А я справді не розумію, що я роблю не так? Мені здається, що так буде справедливо.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
