fbpx
Життєві історії
Думка про те, що моя мама сама живе в трикімнатній квартирі, а ми з чоловіком тіснимося в однокімнатній, не дає спокою батькам мого чоловіка. Вони вирішили, що нам треба обмінятися житлом. А чоловік взагалі сказав, що якщо ми не переїдемо, то він буде думати про розлучення

Моїх батьків не можна назвати дуже заможними людьми, але, що називається, заробити і берегти копієчку вони вміли. Батько в молодості часто їздив на заробітки, його по пів року не було вдома. Зате у нас була велика трикімнатна квартира і гарний ремонт в ній. А потім батько вирішив, що мене теж треба забезпечити житлом, і купив мені однокімнатну квартиру.

То ж коли я вийшла заміж, наша тоді ще молода сім’я змогла відразу жити окремо. Ми зробили ремонт і переїхали, а батьки залишилися жити в своїй трикімнатній квартирі. Спочатку і я, і мій чоловік були дуже щасливі, адже не кожен може собі дозволити відразу після весілля жити у власній квартирі.

Мене трохи дивував той факт, що батьки мого чоловіка нам зовсім не допомагали. Але оскільки і з’являлися вони в нашому житті не часто, то я вирішила залишити їх в спокої. Нехай не допомагають, але і не втручаються.

Все різко змінилося п’ять років тому, коли не стало мого тата. Мама залишилася одна, на думку рідні чоловіка, в хоромах. От свекрів цей факт і став дуже непокоїти.

Не знаю з чого вони вирішили, що вона комусь щось винна, але раптом почалися розмови про те, що непогано б, щоб моя мама переїхала в нашу однокімнатну, а ми в батьківську трикімнатну. Мамі цю пропозицію озвучила моя свекруха майже в наказовому порядку. На серйозну сімейну розмову викликали і мене – дорікали, наводили аргументи, просили вмовити маму.

А мама була категорично проти обміну. По-перше, це її будинок, по-друге, наш ремонт в рази гірше, ніж у неї, так взагалі вона вважає, що вони з татом і так забезпечили нас житлом.

Мама так моїй свекрусі і сказала:

– Ми однокімнатну квартиру в свій час доньці купили, тепер нехай діти її продадуть, ви додасте і можна купити двокімнатну.

Тільки от неприємність, грошей у батьків чоловіка на таку допомогу немає і не передбачається. Але я впевнена, що якби навіть гроші у них були, вони б нам їх не дали – просто бувають такі люди. Дуже хочуть вони, щоб їх синочок за чужий рахунок просторо жив. І тому вони причепилися до моєї мами.

Я, звичайно, стала на захист мами і сказала, що ніколи не погоджуся на переїзд, ця квартира завжди належала і буде належати мамі, а ми з чоловіком, дасть Бог, заробимо на більшу – тоді і переїдемо.

Але несподівано для мене чоловік став на сторону своїх батьків. Сказав, або я наполягаю на переїзді, або він думатиме про розлучення. Що тепер мені робити, я не знаю. Я аж ніяк не хочу засмучувати маму, але і розлучення теж не входило в мої плани.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook