Дружина зателефонувала вчора з дачі, просила приїхати. Як тільки вона йде у лaзню, відразу приходить сусід. Я після роботи відразу поїхав в село. Як зайшов на подвір’я, схoвaвся у піднавіс. Чекаю Сергія
Згадалася кумедна історія. За матеріалами
Було кілька років тому на дачі. Так вийшло, що я тоді все літо працював і на дачі був дуже рідко.
А Нінка з синочком жила на дачі. Я як раз на 2 тижні на об’єкт поїхав, зв’язку не було ніякого. Приїжджаю в місто і відразу ж їду на дачу – до Нінки.
А вона мені і каже:
– Все добре було, крім одного. Як тільки я баню затоплю, так через хвилин 30-40 сусід Сергійко приходить.
То морквину попросить, то картоплю, то солі або цукру. Звичайно не кожен день, але раз в 3 дні точно приходить! Ось прям як по годинах!
– І що далі, йде?
– Запитує ще, може чим вам допомогти Ніно Миколаївно, ну я звичайно ж кажу, що допомагати не потрібно.
– Гаразд, я поговорю з ним.
– Стривай, давай почекаємо, він же знає що тебе немає, а ти тут приїхав. Сьогодні баню затопимо, а він відразу ж і прийде.
В той день я особливо в городі не з’являвся, щоб конспірацію дотримати.
Сидів собі під навісом, так відпочивав після важкої роботи. Настав вечір і пора б топити баню. Затопили.
І рівно, як по годинах через 30 хвилин приходить Сергійко. А хвіртка у нас проста була, не закривалася. Тоді ще всі сусіди один до одного без стуку могли заходити. Проходить він відразу до лазні:
– Ніно Миколаївно, Ніно Миколаївно! Ви де ?
А Нінка і відповідає:
– Та тут я.
– Родичі приїхали, а хліба немає. Виділиш четвертинку? Завтра віддам. А ще б морковочку одну.
Тут уже втрутився я, вийшов як привид з навісу. І кажу:
– Сергію я тобі щас таку морквину дам, що мало не покажеться, а ну розповідай, навіщо ти через день сюди приходиш і постійно щось просиш?
– Ну так родичі.
– Не бреши. Кажи правду.
– Подобається мені твоя Нінка, чого вже приховувати. Я ось все думаю, а раптом вона мене покличе спинку їй потерти?
– Сергію, щоб я тебе більше не бачив тут. Це раз. Два – коли потрібно буде спинку потерти, клич мене особисто. Я як раз нові граблі купив, ними дуже добре буде.
Ви думаєте він перестав приходити?
Нічого подібного. Як я знову поїхав, а Нінка мені дзвонить і каже, що він знову приходив.
Ну що робити? Я людина мирна, довелося «як є» викласти все це дружині Сергія, яка також цілими днями в місті працювала, а Сергій жив на дачі один.
Так ось я і втpатив приятеля, але мені здається, що на краще я його втpатив – кому сподобається, коли ти у від’їзді, а до твоєї дружини ходить сусід, з різними проханнями.
У Нінці то я впевнений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
