Я давно розлучена, зараз мені 65 років, довший час я жила одна, а тепер раптом до мене хоче повернутися мій колишній чоловік.
З однієї сторони зараз нам удвох легше було б, а з іншої – я занадто довго жила одна, і вже звиклася з таким станом речей.
Зі своїм чоловіком Олегом ми одружилися, ще в інституті.
Відразу ж після закінчення у нас народилися діти, двоє синів.
Після виходу з другого декрету я пішла на роботу, навіть пощастило знайти роботу за фахом.
Ми добре жили з чоловіком, ростили дітей.
Мої сини – це моя гордість. Я завжди на них можу покластися. Знаю, що вони завжди прийдуть мені на допомогу.
А ось такого про свого чоловіка я сказати не можу.
Спочатку у нас все було добре, ми любили один одного і підтримували, а потім він мені зрадив.
Я про це дізналася, але заради синів робила вигляд, що нічого не знаю, хотіла зберегти сім’ю заради дітей.
Потім все якось заспокоїлося. Ми стали просто жити як сусіди.
Тим часом, наші сини виросли, закінчили університети, одружилися.
А ми з чоловіком за цей період вже стали один одному абсолютно чужими людьми.
Тому ми вирішили розлучитися, і продали нашу спільну квартиру. Кожному ми купили по однокімнатній квартирі.
З цього моменту кожен з нас жив своїм життям.
Зі мною продовжували спілкуватися і допомагали мені наші сини.
Справами колишнього чоловіка я не цікавилася, про те, як він живе, я іноді дізнавалася від дітей.
Ось так ми прожили 15 років. За цей час Олег жодного разу не поцікавився тим, як я живу. Але мене це абсолютно не хвилювало.
І ось через стільки років, Олег раптом знову з’явився в моєму житті.
Вигляд у нього не вельми добрий, хоча раніше вважав себе господарем життя і ніколи не рахувався з чужими інтересами.
Ми, мовчки, подивилися один на одного, а потім я запросила його в квартиру.
Спочатку ми навіть не знали про що з ним розмовляти. А потім він попросив у мене вибачення і сказав, що хоче жити зі мною.
Я була цим дуже здивована, бо не розуміла, з чого раптом такі кардинальні переміни.
Виявляється, мій чоловік серйозно занедужав, і його вигляд красномовно це підтверджував.
Від несподіванки я навіть не знала, що йому відповісти. Його бажання до мене повернутися стало для мене сюрпризом.
Тепер я не знаю, що мені робити?
З однієї сторони, я – його шлюбна дружина, яка обіцяла бути з ним і в радості, і в горі, і в здоров’ї, і в хворобі, ми прожили разом так багато років.
А з іншого боку – ми цілих 15 років жили окремо і не цікавилися життям один одного.
Здавалося б, ми чужі люди, але я чомусь за нього дуже хвилююся.
Як правильно поступити в цій ситуації, щоб потім ні про що не шкодувати?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
