fbpx
Життєві історії
Досить з мене і першого шлюбу по любові. Я першому чоловікові і дітей народила, і освіту отримати йому допомогла. А він, як тільки став на ноги, так і пішов до іншої. Залишив мене одну з двома дітьми. Але ж я його так сильно любила. Так, що тепер я буду більш обачною

На вихідних до мене в гості приїхала моя двоюрідна сестра Алла. Останнім часом ми бачимся рідко. Вся справа в тому, що Алла і її мама – досить заможні люди, а наша родина – не така багата. Тому ми спілкуємося мало, навіть дзвонимо один одному лише по святах. Просто у них одні проблеми, у нас – інші проблеми. Ми живемо так, як можемо собі дозволити на наші доходи, а Алла та її матір – живуть зовсім по-іншому.

Алла почала мені розповідати про те, що у неї дуже велика проблема, і вона просто не знає, що ж робити, як їй вийти із складної ситуації.

А сталося ось що. Виявляється, у Алли є наречений – Сергій. Справа до весілля йде. Але коли Алла запропонувала йому підписати шлюбний контракт, то він відмовився це робити. Просто Сергій впевнений, що шлюб повинен будуватися на любові і люди повинні довіряти один одному.

А ось Алла та її матір думають по-іншому. Вони дуже бояться того, що Сергій при розлученні забере у Алли багато грошей. Щоб цього уникнути, вони і хочуть змусити Сергія підписати шлюбний контракт. А він уперся і категорично відмовляється це робити.

– А чому ж він не хоче цього робити? – поцікавилася я.

– Мама думає, що це, тому що він бідний. А можливо, йому потрібні тільки мої гроші.

– А що думаєш ти? Ти любиш цього Сергія?

– Так нормальний він. Цілком підходить на роль чоловіка. Мені вже особливо вибирати не доводиться. Адже мені вже тридцять два роки. Не красуня, є двоє дітей. Не всякий чоловік погодиться зі мною одружитися.

– Так може, тобі треба знайти багатого чоловіка?

– Так їм же потрібні тільки молоденькі красуні. Вони рідко одружуються зі своїми ровесницями. Так що мені тут точно нічого не світить. Але ж так хочеться хоч трохи жіночого щастя. Досить з мене і першого шлюбу по любові. Я першому чоловікові і дітей народила, і освіту отримати йому допомогла. А він, як тільки став на ноги, так і пішов до іншої. Залишив мене одну з двома дітьми. Але ж я його так сильно любила. Так, що тепер я буду більш обачною.

– Так, не пощастило тобі. Але він же у тебе нічого не зміг забрати при розлученні?

– Не зміг! Але скільки це все сил і нервів у мене забрало тоді! А тепер я точно хочу знати, що мій другий чоловік нічого не отримає від мене в разі розлучення. Тому я і хочу, щоб він підписав цей шлюбний контракт. А він – ні в яку! Ось як мені його переконати в тому, що так треба? Підкажи!

– Так, в принципі, я твого Сергія навіть розумію. Адже він має рацію, коли говорить, що шлюб повинен укладатися за кохання. Адже це не бізнес. У нас просто люди не звикли до того, що треба підписувати шлюбний контракт.

– Даремно! Дуже даремно! Коли ж уже цивілізація дійде і до нас?

– Я думаю, що не скоро! Я навіть не знаю, що тобі й порадити.

Алла поїхала. Я почала мити чашки і подумала: «Як же мені все-таки її шкода. Це ж треба через острах втратити гроші, вона вже зовсім людям перестала вірити. Вона думає, що її ніхто по-справжньому полюбити не зможе. Вона думає, що всім потрібні тільки її гроші. Ось як у житті буває: гроші не роблять людину щасливою, а лише заважають бути щасливою і знайти свою любов».

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page