fbpx
Breaking News
«Я пам’ятаю добре час без інтернету». Неймовiрний вірш-спогад! A у вaс тaке дитинcтво булo?
Спробувала синові поскаржитися, як важко жити на пенсійні крихти, як все дорого в магазинах. Ось і чоботи зимові не можу собі дозволити купити. І що ти думаєш – чоботи мені привезли, разом з цілим лантухом барахла старого від Нельки. Хочуть, щоб я обноски носила. Якби ж то за донькою рідною, а тут – за невісткою
Я наpодила дочку. І кoли я була вaгiтна синoм – повеpнувся мій бpат. Він блaгав пyстити його в батьківську кваpтиру, оскiльки не мав дe жuти. Іноді бpат дзвoнив, прoсив грoші – його дpужина була теж вaгiтна. І я дaвaла. З дpужиною бpата наpодили ми мaйже однoчасно. З пoлoгового бyдинку нас обoх забиpав мій чoловік – бpат прoпав. А пoтім взaгалі вuявилося, що кваpтира вже нe мoя
Коротенька, але нaдзвичaйно cильна Молитва святим Богоотцям Йоакиму та Анні, як покpoвителям сім’ї: про мир та злагоду у родинах, добре виховання дітей, про духовні блага і земний достаток
З чоловіком своїм я жила дуже погано. Про любов і мови не було. Ледве стримувала oгuду. Але розлучатися не наважувалася. Стpaшно було залишитися одній. Та одного разу я зустіла його… Він одружений. Почав приділяти мені знаки уваги. Я зроду такого не бачила
Життєві історії
Дорослі діти повинні жити окремо від батьків. Я свою справу зробила – виростила

Дорослі діти повинні жити окремо від батьків. Я свою справу зробила – виростила.

Мій син місяць назад привів додому дівчину. Мамо, це моя Зоряна. Ми любимо один одного і будемо жити разом. Джерело

А я що, проти чи що? Як будь-яка мати, я бажаю щастя своїй дитині. Хочуть жити разом – нехай живуть.

Звичайно, синку. Ви поки йдіть на кухню, чай попийте. А я речі твої зберу.

У сенсі – речі збереш? – втупився на мене син.

Так, іноді мені здається, що син розумом явно в батька свого пішов. Раз не зрозумів, довелося розжувати:

В прямому. Я зараз зберу твої речі і ви йдете жити разом. Ви ж цього хочете?

Хм, мам, розумієш, дорого знімати, та й нема на що – ми з Зоряною вчимося, ти ж знаєш. Ми в тебе думали пожити. Нам багато не треба – куточок в кімнаті, ми тебе не обмежимо, обіцяю.

Ага, плавали – знаємо. Сама зі свекрухою жила, десять років її терпіла, поки ми з чоловіком квартиру не отримали. Відносини у нас з матір’ю чоловіка, природно, зіпсувалися.

Це зараз вони солодко співають – не соромлячись. А через місяць-другий полетять в мене тапки: не люблю, гноблю, виживаю невістку. Не треба мені такого щастя. Ех, Зорянко, ти ж навіть не уявляєш, від якого пекла я тебе позбавила.

Читайте також: Маріє, у мене до тебе справа. Постарайся спочатку вислухати, а потім кричати. Мама переїжджає жити до нас, бо брат вигнав її з дому

Ні, сину. Якщо ти вважаєш себе досить дорослим, щоб вирішити жити з коханою дівчиною, будь добрий забезпечити вам умови для спільного життя, будь дорослим до кінця: переведені на заочку, знайди роботу і зніми квартиру. Хоча, квартиру не потягнеш, напевно. Знімеш кімнату – і живіть разом, скільки душа забажає.

Мамо, та ти що?! Жити в комуналці з чужими людьми? Ми не хочемо.

Ось так. Тобто, мою квартиру в комуналку перетворити і чужу людину підселити – ми хочемо. А самі з чужими людьми – не хочемо. Хитренькі які.

Зоряно, Ви ж відчуваєте до мого сина почуття? Хоча, дурне питання – ви ж погодилися жити разом, значить відчуваєте.

Так. Я люблю Вашого сина. Дуже. – ледь чутно пискнуло повітряне створення.

Чуєш, сину – вона тебе любить. А з коханим рай і в курені. Правильно я кажу, Зоряно?

Та правильно. Я і на комуналку згодна, аби разом.

Ну ось, сину, як добре все виходить. А вже як тобі дівчина твоя за моєї відсутності вдячна буде, словами не передати.

Давайте, дорослі, влаштовуйте своє життя. Не переживайте, я додавати буду, щоб на квартиру вистачало. Ви хоч не забувайте, відвідуйте стару іноді.

Ну яка Ви стара? Вам до старої ще років сорок – лестила мені Зоряна.

Через півгодини закривши за дітьми двері, я розридалася. Аж надто великою була спокуса молодь у себе залишити: і син поруч, і невістка під наглядом.

Але не можна – дорослі діти повинні жити окремо від батьків. Я свою справу зробила – виростила. Прийшла пора відпустити дитину у вільне плавання.

Related Post