fbpx
Життєві історії
Донька сказала, що їде з сім’єю жити за кордон, повернеться не скоро. Батьки дуже раділи, що Томі пощастило в житті, але на душі було прикро, адже розуміли, що їх чекає самотня старість

Людмила з Василем мали донечку. З народження турбувалися та піклувалися про неї. Батьки працювали з ранку до ночі, ще й велике господарство мали, тому донька, хоча жили вони в селі, але одягалася як пані, батьки намагалися, як могли, аби Тоня почувала себе щасливою дівчинкою.

Донька росла спокійною, вчилася гарно, в школі завжди її хвалили, вона отримувала гарні оцінки та похвальні грамоти, а батьки натішитися не могли, що мають таке щастя.

Роки минали, Тоня закінчила навчатися, вийшла заміж. Батьки для доньки нічого не шкодували, ще й гроші на квартиру дали. Молоді поїхали в місто, там придбали житло і стали гарно жити.

Невдовзі у Людмили й Василя з’явилася онучка, а потім онук. Бабуся з дідусем душі в них не чули, тепер всі гроші складали лише й для них. Згодом вже старенькі дідусь з бабусею лише чекали дітей та онуків в гості, свою єдину радість в житті.

Та згодом чоловікові тоні запропонували роботу за кордоном, його підприємство переводило туди. Там обіцяли платити гарні гроші, квартиру оплачувати і дітям навчання. Тоня дуже раділа, адже розуміла, що перед ними відкрилися великі перспективи, там і вона роботу зможе знайти. Тому з радістю погодилися, батькам лише повідомили, що збирають свої речі, а приїдуть нескоро.

Батьки, звісно, раділи за дітей, але в душі осів смуток, адже розуміли, що тепер їх чекає одинока старість.

Роки минали, діти не приїжджали і, коли батьки були зовсім старенькими, попросили сусідів доглянути їх, обіцяли, що перепишуть їм хату. Там жила хороша сім’я. Валентина з Дмитром мали двійко маленьких діток, тому з радістю погодилися, адже хата залишиться їм. Валентина щодня бігала до стареньких, Дмитро виконував всю чоловічу роботу, дідусь з бабусею були задоволені піклуванням та турботою про них. Та, зовсім неочікувано, не стало дідуся, за місяць бабусі.

Валентина з Дмитром провели стареньких, як годиться. А потім Дмитро пішов в селищну раду оформляти спадок, але секретарка йому сказала, що до хати вони права не мають, вона належить тоні. Старенькі не встигли оформити дарчу.

Валентина з Дмитром тепер думають, що робити, адже самі винні, вчасно не звернули увагу на це.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page