Донька приїхала до матері на хвилину. Лише зайшла в кімнату, відразу вибігла, закривши ніс. Сказала, що дуже смердить і більше до мами не заглянула жодного разу. Донька за годину поїхала, а свекруху до останніх днів доглядала невістка, яку вона все життя ненавиділа
Донька дуже рідко навідувала хвору маму. І коли востаннє вона приїхала і побачила безпорадну маму, вийшла і сказала, що смердить. Стару жінку до останніх днів доглядала людина, яку вона ненавиділа. За матеріалами
Галя зі сльозами на очах згадує, як вона стояла на похороні і плaкала.
Дівчина познайомилась із Петром на роботі. Він, молодий спеціаліст, прийшов влаштовуватись на роботу, де і працювала дівчина. В них досить легко зав’язалось спілкування, вони почали зустрічатись, а потім побрались.
Це була дуже щаслива пара, але їхньому щастю не дуже раділа мама хлопця. Вона не розуміла, що її син знайшов в цій дівчині. Жінка часто дорікала сина за його вибір. Галя часто навідувала батьків Петра, хоча чудово знала, що її там не чекають. Ольга Іванівна нерідко ставила у приклад свою старшу доньку Марину, тим самим дуже ранила Галю, адже в тої немає батьків і вона зі всією душею ставилась до батьків Петра. Дівчина заради чоловіка терпіла усе.
Василь Петрович не розумів, чого та стара вчепилась до дівчини.
– Васю, я хочу для свого сина найкращу,- весь час повторювала Ольга.
Чоловік наголошув, щоб вона хоча б спробувала знайти спільну мову з невісткою. Їхні суперечки з часом переростали у сварки. Пізніше чоловік покохав іншу. Весь світ Галі зруйнувався, сepце плакало. Вона покинула Петра і усе через свекруху. Пройшов не один рік , дівчина жила своїм життям, не підтримувала ні з ким зв’язку. Через деякий час зателефонував Василь Петрович і благав про допoмогу.
Галина доглядала жінку, як рідну маму. Вона щаслива мама, у якої є синочок, який теж потребує уваги. Проте після роботи вона спершу бігла до хворої. Але пізніше Галина забрала її до себе. Діти не згадували про свою маму, у них своя сім’я і діти. Часу на рідну маму немає. Марині було байдуже теж, вона дуже рідко приїжджала, а востаннє зайшла в кімнату, де лежала мати, посміхнулась і вийшла, бо сказала, що смердить. А пані Ольгу до останніх днів доглядала та, кого вона так не любила.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
