fbpx
Життєві історії
Донька повідомила, що з понеділка перевезе речі до мене. Я розумію, що будинок великий. Нам всім вистачить місця. Я частіше буду бачити своїх онуків. Але я точно знаю, що мені буде некомфортно, коли в моєму домі буде жити так багато людей

Мені 60 років, я давно живу в селі, недалеко від міста. Чоловіка мого не стало 15 років тому. Наша єдина донька Настя відколи вийшла заміж, поїхала з дому. Живу я сама, але сумувати мені не доводиться, бо постійно вдома є якась робота. Я обробляю город, маю невелике господарство. Всі продукти у мене свої, і мені вистачає, і дочці передаю.

Живуть вони з зятем непогано, у них є двоє дітей. Внуків я дуже люблю. Вони часто до мене приїжджають, цього року діти були у мене майже все літо. Зять з дочкою теж приїжджали, завжди допомагали мені по господарству.

А нещодавно моя дочка повідомила мені новину: вона хоче переїхати до мене з усією своєю сім’єю. Вона запевняє, що так мені буде краще. Зять підремонтує все в будинку, будемо жити великою, дружною сім’єю.

Я розумію, що будинок великий. Нам всім вистачить місця. Я частіше буду бачити своїх онуків. Все це так. Але я точно знаю, що мені буде некомфортно, коли в моєму домі буде жити так багато людей. Мені обов’язково доведеться підлаштовуватися під всіх, доведеться міняти свої звички. Я вже в тому віці, коли робити це дуже складно.

Я люблю тишу, люблю самотність. Ще я люблю допізна дивитися телевізор і читати книги.

Якщо дочка, зять і внуки переїдуть до мене жити, то моє життя стане зовсім іншим. Я вже не зможу ходити по будинку в одній нічній сорочці, буде черга в туалет і ванну. Навіщо мені це?

Я хочу спокійної старості. Мені проблеми і зайві переживання зовсім не потрібні. Я не хочу псувати стосунки з донькою і зятем. Але мені так не хочеться міняти своє життя.

Я взагалі по натурі – одинак. Такий я була з самого дитинства. Я могла годинами самі гратися іграшками. Ні, я не уникаю людей. Я багато спілкуюся з іншими людьми, у мене багато подруг, друзів і знайомих, але мені дуже добре і одній. У мене є чим зайнятися, роботи завжди багато. Мені ніколи не буває нудно. Може, ми і будемо нормально жити разом з донькою та її сім’єю. Але я не дуже-то в це вірю.

Що робити, не уявляю. Донька хоче переїжджати найближчим часом, сказала, що з понеділка перевезе речі. Я дуже хвилююся, як воно далі буде?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page