fbpx

Донька повідомила, що вони квартиру збираються купувати, на перший внесок зовсім трохи не вистачає і просить допомоги у мами. Анна Степанівна, яка ніколи нічим доньці не допомагала, відмовити їй не могла і була щаслива зараз це зробити, заощадження у неї були. Коли невістка дізналася, що Анна Степанівна перевела гроші власній дочці, їй дуже це не сподобалося: – Ми кожні вихідні приїжджаємо, хоч би копієчку дітям на морозиво дала, – заявила невістка

У Анни Степанівни двоє дітей – син і дочка. Обоє вже дорослі, вони роз’їхалися по різних містах зі своїми сім’ями. Син Микола з дружиною і двома дітьми живуть не так далеко від мами, всього в кількох кілометрах. А ось дочка Галина поїхала за своїм чоловіком дуже далеко, в інший кінець країни. Відповідно і приїжджає до мами Галина дуже рідко, від сили разів 2-3 на рік, в основному по святах.

Мама дуже сумує і переживає за свою доньку, адже вона зовсім одна так далеко від дому, а поруч немає нікого крім чоловіка і маленького синочка.

А ось Микола зі своєю сім’єю гостює у мами постійно, кожні вихідні. Десь щось допоможе і то, якщо допросишся, а так у нього заслужений відпочинок на природі. А до вечора шашличок посмажити потрібно, друзів старих зібрати, посидіти і молодість згадати, посміятися від душі.

Невістка теж на допомогу Анні Степанівні не годиться – у неї манікюр, їй за руками стежити потрібно. Інша справа на сонечку полежати позасмагати, а до вечора в будинок зайти, до телевізора ближче. А ще й онуків бабусі «підсунути» примудряється, щоб та посиділа з ними.

– Дітям так в селі подобається, весь тиждень тільки й чекають вихідних, – каже невістка, – у бабусі так добре і весело. А Анна Степанівна всі вихідні як заведена перед ними крутиться, їсти приготує, аж по кілька страв відразу, щоб всім догодити і дітки ситими залишилися. А потім в город біжить, а молодшого онука з собою весь час водить, поки мама з татом відпочивають від трудового тижня. Благо старшенький внучок вже з хлопцями сусідськими самостійно грається.

А як додому збираються їхати, так Анна Степанівна кілька сумок для них сама збирає з продуктами домашніми – яйця, зелень, овочі зі своєї грядки. Синові тільки сумки залишається в машину поставити і все, готово!

А тут донька повідомила, що квартиру збираються купувати, на перший внесок зовсім трохи не вистачає і просить допомоги у мами. Анна Степанівна, яка ніколи нічим доньці не допомагала, відмовити їй не могла і була щаслива зараз це зробити, заощадження у неї були. Вона жінка старого гарту і весь час відкладала гроші якраз на такий випадок, щоб дітям допомогти.

Коли невістка дізналася, що Анна Степанівна перевела гроші власній дочці, їй дуже це не сподобалося:

– Ми кожні вихідні приїжджаємо, хоч би копієчку дітям на морозиво дала, – обурено заявила невістка чоловікові.

– Якщо вона вважає, що нам допомагати не потрібно, то їздити до неї ми теж не будемо.

Ось так образилися вони самі собі і сидять вдома, в село носа не показують. Анна Степанівна хвилюється, синові питання задає, а він ухиляється від відповіді, не може матері претензії висловити.

Одного разу свекруха невістці подзвонила, хотіла дізнатися про онуків, як вони там. А потім питає:

– Світлано, чим ви так зайняті там, що до мене не приїжджаєте? Я за дітьми сумую, літо, спека, що вони там в квартирі сидять…

– Почнете допомагати нам фінансово, тоді і приїдемо, – заявила невістка, – а поки з онуками можете і по телефону поспілкуватися. У Анни Степанівни слів не знайшлося, щоб відповісти. Адже вона навіть і не підозрювала, в чому була справа і чому діти на неї образилися.

– Та хіба ж я вам не допомагаю, – тихо, але здивовано запитала Анна Степанівна.

– Свої помідори і огірки можете собі залишити, у нас в магазині їх повно. І взагалі у вас син є, ось з ним і розмовляйте з усіх питань – сказала невістка і закінчила розмову.

Ось так невістка через свою жадібність не пускає сина до матері, та ще й онуків бабусі не показує. А Анна Степанівна щиро не розуміє, що вона зробила не так.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page