Я вже кілька тижнів не знаходжу собі місця, бо не знаю, як правильно вчинити?
Мені завжди здавалося, що ми з чоловіком – гарні батьки для нашої донечки, але зараз виходить що ні, принаймні, за словами свахи.
Донька ще на Різдво прийшла додому, і оголосила, що хлопець, який з нею зустрічався, зробив їй пропозицію.
Ми, звичайно, зраділи, адже донька якраз університет закінчує, так що тепер – можна і заміж.
До того ж, ми з чоловіком якраз закінчуємо свій будинок за містом. Думали, що якраз встигнемо до літа туди переїхати, а свою квартиру якраз молодятам і віддамо.
Весілля ми робити не збиралися, вирішили, що молоді просто розпишуться в РАЦСі і візьмуть шлюб в церкві.
Але я запропонувала чоловікові, щоб ми зробили пікнік на нашій новобудові, і покликали туди майбутніх сватів для знайомства.
Чоловік підтримав мою пропозицію, я зателефонувала батькам майбутнього зятя, і запросила їх до нас у гості.
Ми накрили гарний стіл, шашлик посмажили, я навіть торт спекла – хотілося сподобатися новим родичам.
Ми в будинку ще не все доробили, але основні моменти вже готові – кухня, ванна, спальня, а решту ми плануємо доробити по ходу.
На дворі у нас чудова альтанка, я таку дуже хотіла – щоб можна було на свіжому повітрі з гостями посидіти, чи зранку, насолоджуючись ароматом квітів, випити запашної кави.
Ми про цей будинок з чоловіком мріяли багато років, гроші складали, чоловік на заробітки за кордон мотався.
Потім ми його по легенько будували, 10 років на це витратили. У мене тут все продумано до найменшої дрібниці, бо ж будували для себе.
За столом сват нас похвалив, сказав, що будинок їм дуже сподобався. Запитав, може треба щось допомогти, щоб встигнути до липня, бо ми на липень призначили дату весілля.
Я коли зрозуміла, до чого він хилить, відразу уточнила, що будинок ми для себе збудували, а нашу двокімнатну квартиру молодим віддаємо. Запропонувала сватам, якщо вони мають таке бажання, то можна там зробити косметичний ремонт.
І тут не втрималася сваха, вона просто вибухнула від обурення, мовляв, ми їх обманюємо, бо будинок показали, а віддавати його дітям ми не збираємося.
Свати збиралися віддати сину автомобіль, але тепер вони взагалі не впевнені, чи варто з нами зв’язуватися. Сваха нам прямо в очі так і сказала.
Після чого виникла незручна пауза. І вона додала, що ніякі батьки так би не зробили, адже всі ми заради дітей і живемо, і стараємося.
Тепер я вже й сама розгубилася, і не знаю, що мені робити? Невже ми і справді погані батьки, як каже наша сваха?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
