fbpx

Донька моя постійно картала чоловіка, що той мало заробляє. Їй би хотілося і житло окреме, і машину. А потім сама поїхала за кордон і тепер не хоче повертатися

Свою дочку я виховувала одна, мій чоловік пішов від мене, коли їй було 10 років. Тепер я розумію, що сама робила багато чого не так, от чоловік і подався шукати кращої долі. Я на нього не серджусь, життя у нас одне і кожен намагається його прожити якнайкраще.

Але Марині своїй я завжди говорила, що в сім’ї мають старатися обоє, вчила її, що до чоловіка треба ставитися з пошаною, а родинні стосунки берегти як найдорожчу цінність. Бо по своєму прикладу знаю, як прикро жити самій.

Дочка вийшла заміж і привела зятя до нас в квартиру. Олексій мені сподобався, він хлопець добрий, роботящий. Може, не заробляє мільйонів, зате з роботи приходить вчасно, не гуляє з друзями до ночі, дітей любить. Я ж бачу, як внуки прив’язані до тата.

Але моїй Марині мало грошей. Вона постійно картала чоловіка, що той мало заробляє. Їй би хотілося і житло окреме, і машину. Але не кожен вміє заробити на квартиру чи на авто. Я дочку повчала, що все так не буде, головне, що всі живі-здорові, а все решту справа наживна.

Слухати Марина мене не дуже хотіла. А коли почалася війна, вона на другий день зібрала дітей і поїхала в Чехію, там у неї подружка живе і працює. А ми з Олексієм залишилися самі вдома.

Вже пів року минуло, а дочка навіть не думає повертатися додому. Каже, що в Празі їй дуже подобається. Вона знімає квартиру, вже знайшла собі роботу, дівчат водить в садок. Телефонує нам рідко, пояснює, що зайнята.

А мені шкода на Олексія дивитися, він за ними дуже сумує. Почав пізно додому повертатися, я його не питаю, де він ходить, але мені все це не подобається.

Раджу доньці, щоб поверталася, бо сім’ю втратить. А вона мене ошeлешила, що хоче розлучитися з Олексієм, бо планує залишатися за кордоном. При цьому, ні про свого чоловіка, батька її дітей, ні про мене, рідну матір, Марина не подумала.

І що тепер робити? Зятю після розлучення нема куди йти, він в моїй квартирі 11 років прожив, а сам він здалеку, до того ж, вдома його не чекають. Як мені бути?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page