Я завжди вважала, що гроші – не головне в житті, а головне – це любов і взаєморозуміння. Та у мене в житті стався такий випадок, після чого я змінила свою думку.
І взагалі, після цього життя моє шкереберть пішло. Зараз я і сама дуже змінилася.
Вийшла заміж я в 24 роки, чоловіку моєму було 25. Обоє молоді, і без грошей та статків, у нас навіть квартири своєї не було.
Ми важко заробляли собі на житло, постійно скиталися по знімних квартирах, там народився і наш син.
Лише через 10 років ми нарешті спромоглися купити собі житло, це було не неабищо, а невелика двокімнатна квартира в старому будинку.
Але особисто я тішилася і цьому, бо мати свій куточок – було моєю найбільшою мрією.
Жили ми з чоловіком добре, принаймні, я так думала.
Коли Олегу виповнилося 45 років, він мені заявив, що йде до іншої жінки, значно багатшої за мене, бо йому дуже набридло жити зі мною в бідності.
Моїй суперниці було 35 років, вона ніколи не була заміжньою, дітей не мала, жила у шикарному будинку сама. Забезпечували її батьки, які багато років жили і працювали в Америці, старалися для своєї єдиної донечки.
Мало того, що мій чоловік пішов з сім’ї до неї, так вони ще й мого сина перетягнули на свою сторону.
Якось син мені сказав:
– Мамо, не ображайся, глянь правді у вічі – хто ти, а хто вона!
Син переїхав до чоловіка, бо там життя йому здавалося цікавішим.
А мені нічого не залишалося, як від розпачу зібратися, і поїхати на заробітки за кордон.
Зупинилася я в Італії, мене туди одна моя знайома покликала.
Про чоловіка і сина я воліла не згадувати, адже вони мене підло зрадили, обоє.
Додому я не приїжджала 15 років, не було бажання просто.
За цей час я заробила чималу суму, і вирішила теж собі будинок придбати.
І тут про мене спочатку згадав син, а потім і чоловік.
Як виявилося, син кілька років тому одружився, і нова дружина його батька не захотіла приймати невістку у себе вдома, більше того, її вже давно почала дратувати і присутність сина, адже для неї він був і є чужою людиною.
Син з дружиною практично свого житла не мають, і коли син почув, що я будинок придбала, він сподівався, що я його впущу туди.
Сам мене знайшов, пробачення просив, казав, що вже все зрозумів.
Моє материнське серце вже готове було все йому пробачити, але тут на горизонті з’явився і мій колишній чоловік.
Він розлучився з своєю молодою дружиною, вона собі іншого знайшла, а його попросила покинути її дім.
Олег через 15 років знову згадав про мене, і як і наш син, чомусь вирішив, що я його впущу в будинок, який я придбала.
Я собі добре все обміркувала, і сказала їм обом, що не хочу бачити ні одного, ні другого в своєму домі.
У мене давно немає ні чоловіка, ні сина! Зате, є гроші, і тепер я не пропаду, а вони нехай самі вирішують свої проблеми.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
