fbpx
Життєві історії
Дочка з зятем взяли квартиру в кредит. Але виплачувати його на одну зарплату зятя вони не можуть. І дочка постійно звертається до мене за допомогою. Я не хочу, щоб вони економили на всьому, і, по суті, я плачу кредит за них з зятем. Гроші у мене поки є. Але що буде, коли я припиню працювати і вийду остаточно на пенсію

Одна справа допомагати дітям, а інша – утримувати їх. Моя дочка заміжня вже вісім років. І вибрала вона собі не найкращого чоловіка, мій зять мені дуже не подобається. Одружилися вони, коли дочка ще навчалася в університеті, а зять тоді кілька років, як закінчив.

Спочатку він мені дуже сподобався. Інтелігентний, вихований хлопчик, дуже важливий, начитаний, при цьому багато чого вміє по дому. Ну, а моїй доньці найбільше сподобалася в ньому зовнішність. Він досить симпатичний хлопець. А моя дівчинка багато років комплексувала через свою зовнішність, хоча для мене вона найкрасивіша на світі.

Ну, і якщо судити об’єктивно, а не упереджено, як мати, то вона цілком добре виглядає. Ось тільки вона сама в це не вірить. І, на жаль, так у неї складалося, що ніколи в неї не було шанувальників, як у інших дівчат. А тут гарний хлопець зі столиці звернув на неї увагу, говорить компліменти, закохався, через півроку після знайомства зробив пропозицію! У доньки голова і закрутилася. Вона сказала «так».

Мені зять тоді теж, в принципі, подобався. Він був з досить забезпеченої сім’ї, ми їздили до них в гості, а вони до нас, і я мала можливість в цьому переконатися. Я сама заробляю дуже добре і не хотіла, щоб зять був доньці не рівня. З цим все було в порядку. Він любив її, вона любила його. Я була рада, що дочка знайшла своє щастя.

Жити вони вирішили в столиці. Там родичі зятя виділили їм квартиру. Незабаром народився мій улюблений онук. І тоді я зрозуміла, що щось йде не так. Зять не хотів працювати. Він при всіх своїх вмінях ніяк не міг знайти собі роботу до душі. Ходив на співбесіди, стояв на біржі праці, періодично влаштовувався на роботу в непогані місця, але довго ніде не затримувався.

Як людина, він дуже амбітний. Мріяв відразу стати начальником всюди, куди потрапляв. Він ніяк не хотів зрозуміти, що спочатку ж треба прижитися, попрацювати, сподобатися керівництву.

У його батьків був свій бізнес. Там уже працював його старший брат. Але з братом і батьками у зятя, як виявилося, відношення не такі хороші. Мій зять вважав, що чоловікові соромно працювати на фірмі батьків. Краще самому всього добитися в житті. У нашому місті я б уже сто разів влаштувала його на хорошу роботу. Але в столиці зв’язків у мене немає.

Тим часом, після народження дитини у дочки із зятем почався складний період. Їм постійно не вистачало грошей. Дочка сиділа з дитиною, були потрібні речі та іграшки дитині, гроші на лікарів. Сама дочка хотіла купувати собі новий модний одяг, щоб подобатися чоловікові. Я намагалася їм допомагати, благо маю таку можливість. Але мене стало напружувати, що сім’я зятя їм нічим практично не допомагає, а сам він не розуміє, що йому ж треба утримувати тепер дружину і дитину. Він абсолютно не шукає собі роботу.

Так тривало кілька років. Коли їм було вже зовсім туго, то дочка зверталася до мене за грошима, і я давала. Зять дратував мене все більше. Дочка прагнула йому догодити у всьому. Боялася, що йому стане з нею не цікаво, раз вона сидить в декреті і нікуди не виходить. Вони стали часто їздити на відпочинок за кордон і у нас в країні, місця вибирали недешеві, за все платила я.

Кожного разу не хотіла, але потім поступалася. Мені шкода було доньку та онука, хотіла, щоб вони оздоровилися. Потім зять захотів змінити свою машину на більшу, щоб їздити всією сім’єю. Довелося і тут їм допомогти грошима.

Потім родичі зятя захотіли забрати у них ту квартиру, де вони жили. Рідний брат свахи заявив на неї свої права. І тепер доньці із зятем ніде було жити. Дочка стала просити у мене грошей на квартиру. Їй хотілося мати квартиру в новому житловому комплексі, де є охорона, і можна спокійно випускати онука одного на прогулянку. До того моменту вона була вже вдруге чекала дитину.

Я спочатку вислова доньці, що вони з зятем занадто часто беруть у мене гроші. Що це дорого навіть для мене – купувати їм квартиру. І що вона повинна якось вплинути на зятя, щоб той, нарешті, знайшов собі постійну роботу. Хоч би навіть на фірмі у батьків. Дочка засмутилася, просила у мене вибачення, що постійно змушена брати гроші. Сказала, що поговорить з чоловіком.

В результаті їй таки вдалося переконати його піти працювати на фірму до його батьків. Там він і працює вже кілька років рядовим працівником. Бізнес батьків приносить, як виявилося, не надто великий дохід. Тому і синам вони багато платити не можуть.

Дочка з зятем взяли квартиру в кредит. Але виплачувати його на одну зарплату зятя вони, природно, не можуть. І дочка практично кожен місяць звертається до мене за допомогою. Мені її шкода, шкода онуків, не хочу, щоб вони економили на всьому, голодували. І я, по суті, плачу кредит за них з зятем.

Гроші у мене поки є. Але що буде, коли я припиню працювати і вийду остаточно на пенсію? Зараз я і працюю, і отримую пенсію. Бачу, що зять мій – хороший, але несерйозний. Він не буде доньці надійною опорою. Їй же з двома дітьми вже нікуди від цього не подітися. Шкодую, що відразу не зрозуміла, який він, і не відрадили доньку за нього виходити заміж.

Доньці дуже подобається бути в декреті, займатися будинком і дітьми. Вона не любить свою роботу і не планує на неї виходити. Що з нею буде далі? І що буде зі мною, якщо мені в старості знадобиться допомога? Як змусити зятя взятися за розум і почати заробляти більше?

Фото ілюстративне – freepik.

You cannot copy content of this page