fbpx
Життєві історії
Дочка спадщину отримала – дві квартири, від свекрухи та від тата. Квартири ми з нею упорядкували разом, замінили деякі меблі, техніку. Ми домовилися, що одну квартиру донька віддасть братові, але Світлана не хоче цього робити

Двох своїх дітей я виховувала однаково, завжди вчила їх, що треба допомагати один одному. Зараз вони вже дорослі, донька живе окремо, а син зі мною.

У Світлани, доньки моєї, дві квартири, в одній вони з чоловіком живуть, другу здають. А ми тулимося у двійці вчотирьох, через три місяці дитина у молодих народиться, будемо взагалі вп’ятьох. Ці квартири донька сама не купила – вони їй задарма дісталися від її тата. І ми з нею домовлялися раніше, що вона одну квартиру братові віддасть.

Ми сім’я, потрібно ділитися – вони рідні люди, брат і сестра. Життя довге попереду. Сьогодні вона Сергію допоможе, а завтра він їй… Раніше дочка і сама так вважала, казала, коли Сергій повернеться з армії, вони разом сходять та оформлять одну квартиру на нього. Але втрутилася її свекруха, сказала, що так не робиться, що Світлана має думати про себе та свою дитину, а не про брата. Брату, мовляв, нехай його батько квартиру купить. А я кажу, а нічого, що батько Сергія Світлану з трьох років вирощував, як рідну, і ніколи не ділив дітей на «свого» сина та «чужу» дочку?

Тридцять років тому я пішла від першого чоловіка із дворічною на той момент дочкою Світланою. А за рік вийшла заміж вдруге. Михайло, мій другий чоловік Світлану прийняв як свою. Вона від рідного батька не бачила стільки уваги та грошей, скільки від Михайла. І навіть коли народився наш спільний син Сергій, ставлення чоловіка до доньки не змінилося.

Світлана взагалі його вважала своїм рідним батьком, навіть здивована була років на п’ять чи шість, коли дізналася, що в неї, виявляється, раніше інший тато був. Запитала, чому в неї прізвище інше, ну, я і відповіла. Вона рідного батька вже не пам’ятала. Колишній чоловік особливо до дочки не рвався. Аліменти платив час від часу, і все. А потім дочка спадщину отримала – дві квартири, від свекрухи та від тата. Квартири ми з нею упорядкували разом, стелі побілили, шпалери підклеїли, замінили деякі меблі, техніку. І одну здали в оренду, а в другій Світлана почала жити.

Але ми з нею одразу домовилися – другу квартиру вона потім віддасть братові, коли Сергій підросте. Тому що ми сім’я, а в сім’ї ділити на моє твоє – остання справа! Михайло свого часу їх з Сергієм не ділив, і подарунки купував обом, і на море возив, і займався.

Діти давно виросли: Світлані зараз 32, Сергію 25, але квартиру дочка йому так і не віддала – втрутилася свекруха, мати чоловіка. Але це ж взагалі не її справа, яке вона право мала втручатися та щось говорити на цю тему? Спричинила розлад в нашій сім’ї. В Світлани вже мешканці з’їжджали, вона збиралася квартиру братові віддавати, але сваха не дозволила. Донька тепер її слухає, а не мене. А мені прикро, що вона так з нами поступила.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page