У мене є троє дітей – дві доньки і син. Зараз я заробітчанка, працюю в Італії.
Коли нам з чоловіком було по по 45 років, ми розлучилися.
Молодша дочка, Наталка, якраз закінчила школу, а старші, Іван і Тетяна вже вчилися в університеті.
Мій чоловік знайшов собі іншу, на 10 років молодшу за себе, а я залишилася одна.
Діти мене трохи спочатку пожаліли, але далі стали жити своїм життям.
Тоді я і наважилася їхати в Італію на заробітки. У мене була медична освіта, навики медсестри мені дуже згодилися, то ж в Італії я швидко знайшла роботу.
Стала я доглядати за літньою італійкою.
Доната була самотньою, на той час, коли я прийшла до неї ,їй було 80 років.
Пропрацювала я у цієї італійки 15 років. А коли бабусі не стало, і я зібралася їхати додому, з’ясувалося, що свою квартиру в Римі Доната переписала на мене.
Це був справжній сюрприз для мене, хоча синьйора не раз говорила, що за моє добре серце, все своє майно залишить мені, та я думала, що це просто слова.
Інших спадкоємців у Донати не було, то ж я стала власницею квартири в центрі Риму.
Але вирішила продовжувати працювати, бо вдома мені робити було нічого.
Діти давно обзавелися сім’ями, у кожного своє життя.
Іван з дружиною і дітьми ще кілька років тому виїхав в Канаду. Там син непогано заробляє, мені він відразу сказав, що планує там залишатися.
Середня дочка, Тетяна, закінчила медичний університет, працює лікарем в обласній лікарні.
Вдало вийшла заміж, у них з чоловіком є розкішний будинок, ростять сина, їздять за кордон на відпочинок. Так що за Тетяну у мене душа теж спокійна.
А от у молодшої доньки, Наталки, не все так гладко.
Вона залишилася жити вдома, в нашому родинному будинку. Вийшла заміж, народила трьох дітей, всі дівчатка.
Майже все зароблене я відправляла молодшій доньці, бо їй найбільше була потрібна була моя допомога.
Мої старші діти не мали нічого проти, вони і самі бачили, що у Наталки складна ситуація.
Синові я дала 10 тисяч євро, коли той збирався в Канаду, щоб було на перший час.
А Тетяні купила машину, вона сама так захотіла.
Решту все зупинялося в кишені молодшої доньки. Вона за ці гроші і будинок до ладу привела, і подвір’я.
Наталка не працювала, доглядала за дітьми та домом.
Але три роки тому раптово не стало її чоловіка.
Відтоді я ще більше почала опікуватися сім’єю молодшої доньки – все, що заробляла, відправляла їй і внукам.
А кілька тижнів тому Наталка зателефонувала мені в Італію і попросила, щоб я приїжджала додому.
Спочатку говорила, мовляв, все, досить, напрацювалася, пора і відпочити.
А потім відкрилася і справжня причина. Наталка теж надумала їхати на заробітки, в Чехію. Вона і подумала, що я повернуся і буду глядіти її дітей.
Я запропонувала доньці інший варіант – хочеш заробляти, приїжджай разом з дітьми до мене в Італію, тут і квартира є.
Але донька від цієї ідеї відмовилася, ще й образилася на мене, що я її підтримати не хочу.
Чому Наталка так рветься в Чехію, я зрозуміла після розмови з середньою донькою.
Тетяна сказала, що у сестри любов намалювалася, в її житті з’явився колишній однокласник, кличе її в Чехію.
Тепер я вже й не знаю, що робити.
Їхати додому, внуків глядіти, чи залишатися в Італії, і працювати на себе, а донька нехай сама вирішує свої проблеми?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую