Для багатьох заробітчанок моя розповідь буде до болі знайомою, адже більшість з нас подалися на заробітки не заради себе, а заради кращого майбутнього для своїх дітей.
Ми жили в селі, чоловіка мого не надто хвилювало майбутнє наших дітей. Петро завжди казав, що нам батьки нічого не дали, і тому ми теж не зобов’язані нашим дітям щось давати.
Та я не хотіла, щоб мої діти жили так, як ми. Я прагнула дати дітям освіту як мінімум.
Тому, як тільки у мене з’явилася можливість, я зібралася і поїхала на заробітки.
Чоловік був настільки проти, що розлучився зі мною і відразу пішов до іншої жінки.
Тоді моя мама мені дуже допомогла, вона погодилася дивитися за дітьми. Сину моєму тоді було 16, а доньці 15 років.
Я поспішала заробити їм на освіту, і мені вдалося – і син, і донька вчилися в університеті на платній формі.
Потім я спішила їм заробити на житло, обох квартирами забезпечила.
Про себе я взагалі не думала, а даремно. Всі гроші я ділила між дітьми, не відкладаючи для себе нічого.
Але ж не можна бути вічною заробітчанкою! Я в Італії була 18 років, а зараз повернулася через свій стан здоров’я.
Добре, що я хоч останні два місяці не пересилала гроші дітям, тому змогла привезти з собою 2 тисячі євро.
Саме за ці гроші я і почала лікування, але все дуже дорого, і я підозрюю, що мені просто не вистачить коштів.
Діти мені допомагати не збираються, навпаки, вони ще й образилися, що я привезла гроші, і їм нічого не дала, а вони, виявляється, на них розраховували.
Поки я лежала майже місяць в лікарні, донька моя була у мене всього 2 рази. А син з невісткою так і не знайшли часу мене провідати.
Коли я сину зателефонувала, він мені з претензіями сказав, що йому працювати тепер більше треба, адже у нього кредит, який треба виплачувати.
Нещодавно він продав ту квартиру, яку я їм купила, і взяв будинок, з розрахунку на те, що я буду висилати їм євро, і вони швидко закриють борг.
Та в силу обставин, що склалися, я додому повернулася, і таким чином закрила грошовий потік, а це сину дуже не сподобалося, він на інше розраховував.
І донька, яка ніколи не працювала, розраховувала на щомісячний платіж в розмірі 500 євро, а тут все раптово припинилося.
Прикро мені, бо виходить, що діти любили мене лише через гроші.
А що далі робити, я не знаю.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.