Так видалося в нашій родині, що мій єдиний син рік тому одружився. Дружина, на перший погляд, здалася мені дуже милою та хорошою дівчиною. Але, як згодом виявилося, це тільки мені здалося, я тоді ще добре її не знала.
До весілля вона ще намагалася вести себе більш-менш чемно і належним чином з нами спілкувалася. Але як тільки зіграли весілля і розписалися, її наче підмінили, стала зовсім протилежною людиною, ніж та, яку я бачила раніше. Але це, як кажуть, не моя справа. Досить, що мій син хороша людина, яка поважає та цінує не лише свою рідну матір, але й батьків своєї дружини. Я й заспокоїлася трохи.
Син у мене взагалі дуже хороший та добрий. Самостійно відкрив свою справу, тепер добрий бізнес має і сам намагається добре заробляти, щоб сім’я ні в чому не мала потреби. Тепер він міцно стоїть на ногах, ще й мені допомагає. Я йому за це дуже вдячна.
Поки він жив один, я регулярно приходила до нього додому, прибирала та готувала їсти. Квартиру намагалася тримати в чистоті і порядку. Після появи невістки, вирішила, що моє таке втручання буде виглядати надмірним, тому негласно віддала борозну правління новій господині.
Краще б не віддавала. Вона виявилася такою ледаркою, що в мої рідкісні відвідування їх, я стала помічати, що квартира потихеньку приходить в запущений стан, це вже переходило всі межі. Спочатку я якось натякала дружині сина Аліні, що прибирання слід робити постійно. Тим більше що вона нічим не обтяжена зовсім і часу у неї для цього більш ніж достатньо, щоб займатися найпростішими домашніми справами.
Але у відповідь я чула тільки масу виправдань, що вона постійно зайнята, і часу на прибирання у неї не вистачає, у них завжди чисто, то просто я приходжу не вчасно, але результату все не було. Сподівалася, що поява немовляти зможе її перевиховати, так як з’явиться відповідальність ще й за дитину. Але зовсім нічого не змінилося.
Перші місяці, після народження дитятка, мого малесенького онучатки, мені дозволили пожити з молодими, щоб допомогти молодій мамі. Так я і рада цьому була. Хоч за онуком пригляну, так спокійніше буде мені на душі. Кімнату дитини я, природно, підтримувала в чистоті, як і належить. А от весь інший простір я не чіпала.
З приводу приготування їжі у невістки взагалі окрема розмова. Готувати вона не любить зовсім нічого, просту їжу вона теж не їсть. Їжу вона звикла дуже часто замовляти додому, любе харчуватися в кафе та ресторанів, я цього зовсім не розумію, бо жодного разу їжу додому не замовляла, тим паче борщ, чи звичайну кашу, як це робить моя невістка. Ну так, син повертається додому близько одинадцятої вечора, йому залишається тільки в ресторан вести дружину, вигулювати! Слів просто немає! І звідки стільки гонору і зарозумілості у цієї дівчинки в 25 років!
Поки я жила з ними, я взяла на себе готування їжі, з ранку до вечора я готувала різні страви для всіх. Як не дивно, але і домашня їжа їй не подобається. Хотіла поговорити з сином про невістку і її поведінку. Але він її дуже кохає, тому я особливо не хочу втручатися в їх життя. Не хочу псувати стосунки зі своєю дитиною через всі ці непорозуміння. Час все одно розставить все по своїх місцях.
Зараз онук уже підріс. Відчуваю, що скоро мене попросять, так би мовити, відселитися від них, бо бачу сама, що вже заважаю. Але мене хвилює тільки одне питання: як зробити так, щоб і дитина була під наглядом, і син нагодований? Сподіватися на молоду маму марно. Але питання потрібно вирішувати, тому що часу у мене залишилося небагато.
Я думаю по-доброму поговорити зі своєю невісткою, як мама її попросити, що так жити не можна, потрібно про сім’ю свою добре дбати, адже вона тепер дружина і мама дитини.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
