fbpx

До уже дорослого сина після багатьох років «заявився» рідний батько. Те, що зробив цей дорослий син, заслуговує поваги

Моя подружка вийшла заміж вaгiтною. Чоловік знав що дитина не його (без варіантів, навіть слабкої надії на це не було). Але Любив. Любив неймовірно. Все терпів і прощав.

А терпіти було що, Маринка свавільна і навіжена, по 3 рази на день заявляла йому: «Мовляв не люблю, і зростом ти не вийшов, і хватка не та … і заміж за тебе пішла тому, що виходу не було». Все було. Не скоро оцінила вона Олега гідно. Джерело

Минуло 16 років і з’явився біологічний тато. І Цікаво йому стало на синочка свого дорослого подивитися, відіграли свою роль батьківські почуття, вирішив нарешті визнати своє батьківство.

І так ця думка «татом» так опанувала, що не відходив, хоча і Маринка була категорично проти, такого возз’єднання «батька» і Сина. І від Олега по обличчю, «тато» кілька разів отримав … але …

Загалом підкараулив таки «тато» синочка біля школи, і в ніжки йому кинувся, мовляв «рідний ти Мій, кровиночко, прости. І нікого крім тебе у мене на світі немає, а старість вже не за горами … А Олег якого ти Татом називаєш – не рідний тобі зовсім».

Хлопець спочатку був в шoці. Зустрічей з ненормальним «батьком» уникав. І ставився як до тяжкоxворого. А на випускному … так вийшло зібралися всі дійові особи …

Читайте також: Спасибі, Олено. Хороше весілля було, шкода, що без мене. Мамо, що ти як маленька, образилася? Ну який тобі ресторан? Там пристойні потрібні люди зібралися, а ти не знаєш, в якій руці вилку тримати!

Здавалося б, скaндал забезпечений! Та син вирішив захистити Олега, який всі ці роки був для нього найкращим батьком.

Але, те, що зробив цей дорослий син, заслуговує поваги. Син підвів до дзеркала нав’язливого «тата» і Олега. Став поруч … Дивіться «Питання є?»

Маринка в шоці, аж мурашки по шкірі.

«Тато» білявий ширококостий, очі вже злегка вицвілого синього кольору …

А Олег з сином підтягнуті, спортивної статури, обидва темноокі, чорняві, повненькі (хоч і зі знижкою на вік). КОПІЯ нерідного батька.

Більше, з цього вечора, «Татуся» ми не бачили … Зник як поганий сон, як і не було.

Правду кажуть, не той батько, хто наpодив, а той, хто виховав і в люди вивів!

You cannot copy content of this page