fbpx
Життєві історії
До сина Сергій на свята і в день народження їздить з подарунком. У минулому році і на перше вересня ходив, відпрошувався на роботі – син пішов в перший клас. А тепер вирішив ще й житлом його забезпечити

У мого чоловіка до шлюбу зі мною вже була сім’я, в якій є син. З колишньою дружиною Сергій розлучився, але дитині допомагає – і аліменти платить, і грошей підкидає, коли треба, і навіть в свій час половину своєї квартири синові відписав.

Зараз у нас росте спільне донька, і я запропонувала другу половину записати на неї. Мені здається, так буде справедливо! Дітей двоє, кожному по пів квартири.

Сергій теж ніби погодився, але його мама виявилася проти. Каже, мовляв, Сергій все життя іпотеку платить, а до старості все дітям роздасть і прийде ні з чим! І чоловік прислухався до слів своєї матері і теж почав говорити: все роздам, мовляв, а як же я? Син має право на половину, він без батька росте, а для дочки потім щось придумаємо.

Потім я не хочу чекати. Свекруха мені тут вже заявила, що це моя дочка – і я їй зобов’язана житло дарувати, тим більше, у мене є можливість. Батько їй житло не винен, ось так от!

З Сергієм ми разом уже чотири роки, у шлюбі народили дитину, нашій доньці два роки. Звичайно, я була в курсі з самого початку, що у чоловіка є син.

З матір’ю своєї дитини Сергій був одружений недовго, намагався приїжджати на перших порах, але дитина, природно, сприймала його як чужого дядька. Так ці зустрічі і зійшли нанівець. Хоча на свята і в день народження він все ж їздить до хлопчика з подарунком. У минулому році і на перше вересня ходив, відпрошувався на роботі – син пішов в перший клас.

В квартирі, про яку йдеться, ми зараз і живемо. І про те, що половина квартири належить старшому синові, я знала з самого початку. Але тоді я якось на цьому не акцентувала увагу. Більш того, раділа, що чоловік – відповідальний тато, не забув про дитину. Нехай не особливо спілкується, але хоч матеріально допомагає.

А тепер ситуація здається якоюсь несправедливою. Свекруха до покупки Сергієм квартири ніякого відношення не має, у виплатах участі не бере, платимо ми з сімейного бюджету, при цьому в квартирі я поки ніхто. Зарплата у мене в два рази більша, ніж у Сергія. Правда, зараз я в декреті, і зарплату не одержую. Але якщо так піде і далі, сидіти в декреті до трьох років не вийде.

Виходити завчасно з декрету, залишати таку маленьку дитину на няню, щоб чоловік міг з комфортом платити свою іпотеку? Якось це неправильно.

У мене, чесно кажучи, своєю нерухомості теж немає, крім частки в квартирі батьків. У мами з батьком ще є друга міська квартира, яка зараз здається, і хороша дача.

– Ти єдина дочка, все тобі дістанеться! – каже мені свекруха. – Батьки тебе не залишать в разі чого!

Але до чого тут мої батьки. Це чоловік повинен думати про те, що у нього, взагалі-то, не тільки син, але ще і дочка.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page