fbpx
Життєві історії
До сусідки нещодавно син повернувся. В наших дітей подібна ситуація була. Так ми з сватами подумали, і вирішили кредит взяти, щоб дітям з житлом допомогти. Вони купили собі поки однокімнатну квартиру, а ми сплачуємо потихеньку кредит, добре, що ще хоч на роботі працюємо. – Я пенсіонерка, кредити брати не збираюся ні для кого, – виправдовується Ірина. Так і живуть – син у неї, а невістка у своїх батьків

– От не розумію я сучасну молодь. Я пенсіонерка, живу разом з чоловіком і молодшим сином в двокімнатній квартирі, – розповідає Ірина Михайлівна. – А тут два тижні тому ще і старший син повернувся до нас. Тепер нам вже зовсім тісно стало. Три роки вони з дружиною окремо прожили, в орендованій квартирі.

– Денис повернувся? А що ж сталося? З дружиною розійшовся? У них же дитина маленька зовсім, напевно, ще й року немає?

– Та ні, що ти! З дружиною все нормально у них, синочок у них чудовий… Просто на роботі проблеми почалися, грошей зовсім мало, ні на що не вистачає – квартиру знімати вони вже не можуть собі дозволити. Ну ось, довелося їм з’їжджати. Невістку з дитиною відправили поки до її мами, адже забрати їх до себе в нашу квартирку ми не могли. У нас же другий син живе. Денис буде працювати, гроші збирати, а Ольга з онуком поки у батьків поживе.

– Дивно це якось. А надовго так?

– Ну хто ж його знає, як вийде? Сподіваємося на краще, звичайно. Денис, напевно, буде підробіток шукати. Хоча яка там йому підробіток, і так працює з раннього ранку до пізнього вечора. Принаймні, це літо точно доведеться пожити окремо. а там буде видно, що далі…

– Ти не ображайся, але, як на мене, якось це неправильно… Тобто просто так взяли і роз’їхалися по мамам? Замість того, щоб разом якось боротися, вирішувати проблеми, переживати важкі часи? Можна було кімнату зняти, подалі де-небудь, підробіток знайти обом, у батьків допомоги попросити.

– Нічого дивного! Не треба драматизувати! Тисячі сімей так живуть, на два міста, і нічого! Зрештою, якщо вони дійсно сім’я – в будь-якому випадку будуть разом. Труднощі їх тільки загартують. А якщо ні –ну так, може, туди і дорога. В такому випадку краще раніше, ніж пізніше. Та й взагалі, це тільки говорити легко, мовляв, нехай пробиваються разом. Як разом, якщо немає грошей? Роботу високооплачувану зараз не знайти, невістці з декрету вийти нереально – дитина маленька. Нічого, прорвемося! За літо щось вирішиться. А у вересні-жовтні будемо дивитися, що далі…

– Ну, не знаю. В наших дітей подібна ситуація була. Так ми з сватами подумали, і вирішили кредит взяти, щоб дітям з житлом допомогти. Вони купили собі поки однокімнатну квартиру, а ми сплачуємо потихеньку кредит, добре, що ще хоч на роботі працюємо.

– Ну, знаєш, я пенсіонерка, кредити брати не збираюся ні для кого!

– Так у тебе дача є, могла б продати і дати дітям.

– От ще вигадала! Дача нам ще пригодиться! А діти нехай самі викручуються якось!

– Може, і твоя правда. Тільки дивися, щоб ці тимчасові, як ти кажеш, труднощі, синові сім’ю не зруйнували! Ну не діло це – молодим сімейним людям жити окремо!

Фото ілюстративне – foto.cheb.

You cannot copy content of this page