Оксана повернулася в село ще минулої весни, приїхала не одна, а з сином.
Сімейне життя у неї склалося, тому дівчина приїхала до мами. Перший час навіть на вулицю не виходила, бо було соромно людям в очі дивитися.
Заміж Оксана вийшла два роки тому, наречений дуже забезпечений, після шикарного весілля забрав її в місто, в свій великий будинок.
Олександра вона зустріла в університетської подруги на весіллі.
Почали зустрічатися, невдовзі він зробив Оксані пропозицію.
Дівчина погодилася, після одруження вона переїхала до Олександра.
Першим дзвіночком про те, що у них в родині не все так добре, як здається, став той факт, що маму Оксани потрібно було на якийсь час забрати до себе, вона потрапила в стаціонар, і певний час потребувала особливого догляду, а у неї нікого, крім Оксани, не було.
Але Олександр був проти того, щоб теща жила у них. То ж Оксана випросилася у нього на два тижні і поїхала з мамою в село.
Олександр приїхав і забрав дружину, добре, що Оксана хоч перед тим встигла домовитися з сусідкою про те, щоб вона ходила до її матері.
В домі чоловіка Оксані було не комфортно, при першій кращій нагоді він нагадував дружині про те, що взяв її без нічого.
Олександр весь день був на роботі, а Оксана ростила сина сама.
Потім чоловік почав часто затримуватися, приїжджав додому пізно, не пояснюючи нічого дружині.
А одного разу спокійно повідомив, що зустрів іншу жінку і хоче розлучення.
Оксані нічого не залишалося, як повернутися в село до мами.
Перший час їм обом було дуже важко, особливо що стосувалося чоловічої роботи – на зиму дров заготувати чи підправити огорожу, яка от-от впаде.
Добре, що однокласник Оксани, Андрій, який жив по-сусідству, постійно приходив і допомагав.
Та й син прив’язався до нього, хлопчик підростав, Андрій з ним любив спілкуватися.
А одного разу Андрій зізнався Оксані, що вона мила його серцю ще зі школи, але тоді він не наважився їй у цьому зізнатися.
А тепер хоче жити з нею разом, хоче ростити її сина, стати для нього справжнім батьком.
Перш, ніж відповісти, Оксана сказала, що їй треба подумати.
Один раз вона уже обпеклася, зрозуміла, що заміжжя – це серйозний крок.
Але Андрій не став чекати, зібрав свої речі і поїхав з села.
Рік про нього не було нічого чути, а потім приїхав і відразу зайшов в двір до Оксани.
Хлопчик першим його побачив і кинувся до нього зі словами «тату…».
З’ясувалося, що Андрій поїхав на заробітки, бо тепер йому ж треба утримувати і дружину, і сина.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
