Коли наша донька Наталя 2 роки тому надумала заміж виходити, я не на жарт захвилювалася.
Просто я дізналася, що моїми сватами будуть доволі багаті і забезпечені люди, і почала переживати, що ми не зможемо потягнути їхній рівень.
Ми – люди прості, все життя працювали звичайними робітниками, живемо в селі, маємо невелику господарку.
А дочка наша, Наталя, завжди вирізнялася вишуканими манерами. Вона завжди казала, що хоче в люди вибитися, то ж відразу після закінчення школи подалася в місто вчитися в університеті.
Труднощі Наталю ніколи не лякали. Я хвилювалася, чи зможемо ми потягнути її навчання і проживання в місті, а вона умудрилася не лише в нас нічого не просити, але й ще і нам допомагати.
Закінчила навчання і в село не повернулася, відразу влаштувалася на роботу.
Ми з чоловіком трохи засмутилися, бо ж Наталя у нас єдина дитина, ми сподівалися, що вона з нами житиме, але розуміли, що в місті на неї чекає значно більше перспектив, тому змирилися і відпустили.
Ми знали, що дочка зустрічається з хлопцем на ім’я Андрій, вона нам фото показувала, і розповідала, який він чудовий.
Та потім я дізналася, що Андрій єдиний син у дуже заможних батьків.
Тому у мене і виникло хвилювання, що коли майбутні свати дізнаються як бідно ми живемо, то не захочуть, щоб їх син одружувався з нашою Наталею.
Скільки таких випадків є, що багаті батьки не дозволяють одружуватися дітям з тими, кого вони собі вибрали, бо вони по статусу не підходять?
Коли до нас мав приїхати майбутній зять із своїми батьками, я так хвилювалася, що вже й не знала, що робити. Ну не збудую я новий будинок за тиждень, і навіть ремонт не встигну зробити, тому і зустрічали ми сватів в тому, що було, і з тим, що мали.
На диво, сваха і сват виявилися дуже приємними людьми, вони і виду не подали, що може щось не так.
Сказали, що головне, аби наші діти щасливо жили, а гроші не завжди все вирішують.
Живуть наші діти вже 2 роки, взяли собі квартиру в кредит і самі виплачують, свати щось пробують їм допомагати, але Наталя і Андрій поки відмовляються, кажуть, що заробляють достатньо, і самі впораються.
А з свахою ми подружилися, така хороша і добра жінка, що словами не передати.
Приїжджає до мене часто, ми з нею любимо ходити в ліс, коли по ягоди, коли по гриби.
Я її навчила готувати наш місцевий банош з грибами, і ще багато чого.
Я навіть не думала, що так буває, а головне, що моя дочка щаслива, скоро молодята нам з свахою онука подарують, ми вже з нетерпінням чекаємо.
Не знаю, як буде далі, але одне можу сказати зараз напевно – мої свати дуже хороші люди, і я щаслива, що маю тепер таких родичів.
Це ж так чудово, коли в родині панує мир, і ніхто нікого ні в чому не звинувачує, і ніхто нічого не ділить!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.