Після свого весілля я перестала спілкуватися з рідною сестрою Заміж я вийшла десять років тому. Весілля було пишне, багато гостей, були і родичі, і друзі, не було лише моєї рідної молодшої сестри, з якою ми за місяць до весілля серйозно зіпсували стосунки. Причиною цього став мій майбутній тоді ще чоловік.
З Любою у нас різниця в сім років, тому я прекрасно бачила, що у батьків до неї зовсім інше відношення. Сестра з раннього дитинства зрозуміла, що якщо чогось не можна, але дуже хочеться, то можна. Можна цукерки з серванта, можна мій плеєр, можна гроші з кишені, можна не ходити в школу. Так, іноді вона не ходила в школу, тому що просто втомилася. І їй все сходило з рук.
Сестра постійно чіпала мої речі, що мені особисто дуже не подобалося. Дозвіл вона питала, але навіть якщо чула відмову, то все одно їх брала, тільки трохи пізніше, щоб я цього вже не бачила. Спочатку це були іграшки, потім книжки, потім косметика, парфуми, одяг. Непорозуміння між нами в дитинстві були постійно. Мамина позиція з цього питання завжди була така: «Так дай ти їй, тобі що, шкода?».
Студентські роки я прожила разом з батьками, та й після не поспішала з’їжджати. Тому до двадцяти п’яти років я жила з сестрою в одній кімнаті. Стосунки у нас до того часу більш-менш налагодилися.
Саме в двадцять п’ять років я познайомилася з Олексієм, ми зустрілися кілька місяців, а потім вирішили з’їхатися. Зняли квартиру, перевезли речі, стали жити. Через пів року я офіційно познайомила його з моєю родиною, тому що він зробив мені пропозицію.
З весіллям вирішили не поспішати. Потрібно було назбирати гроші, без поспіху все організувати, та й пожити разом хотілося, щоб притертися в побутовому плані. Батьки наше рішення схвалили, сказали, що по можливості будуть допомагати.
До нас в гості часто заходили мої батьки, батьки нареченого, але частіше за всіх у нас бувала Люба. Я думала, що вона просто сумує за мною. Проти її візитів я нічого не мала. Але з часом мене стала насторожувати її поведінка – я зрозуміла, що Любі подобається мій майбутній чоловік.
Я переконувала себе, що в мені просто здається, ревнувати до рідної сестри мені здавалося ганебним, вона не може мене зрадити.
Моя внутрішня боротьба тривала ще кілька місяців, поки наречений не вирішив зі мною відверто поговорити. Виявилося, що сестра перетиналася з ним не тільки в нашій квартирі, коли приходила в гості. Вона його чекала у роботи, зображуючи, що це випадкова зустріч, «випадково» стикалася в магазинах. Навіть в гості іноді «ненавмисно» приходила, коли мене не було вдома. Кілька разів «випадково» надсилала йому свої фото, ніби помилилася номером.
Наречений мовчав довго, оскільки не хотів псувати між нами відносини. Сам намагався пояснювати Любі, що вона поводиться неправильно і нічого в неї не вийде, але та тільки сміялася і продовжувала свої раптовості і випадковості. Мовчав би і далі, але сестра перейшла всі межі.
Напередодні, поки я була у батьків, Люба прийшла до нас і почала говорити Олексію, що він помиляється, одружитися треба не зі мною, а з нею, адже вона йому більше підходить, а ще любить його. Наречений їй черговий раз пояснив, що він любить тільки мене і ми скоро одружимося і виставив сестру з квартири.
Я тоді відразу зателефонувала Любі, прямо запитала, що це все означає, а у відповідь почула спокійне «ну а що тут такого, ви ж ще не одружені, раптом би він передумав». Чесно, я думала, вона буде відпиратися, якось виправдовуватися, але ні. Вона все визнала і не бачить в цьому нічого такого. Я сказала, що це зрада з її боку, тому відтепер сестри у мене немає.
Батьки тоді прикладали всі мислимі і немислимі сили, щоб нас помирити, але жодної з нас це було не потрібно. Від неї я такого не очікувала.
На моєму весіллі її не було. Минуло вже десять років, а ми все ще не спілкуємося, тому що вона не вважала за потрібне вибачитися, а я не можу їй більше довіряти. Мама з кожним роком все сильніше наполягає на тому, що ми повинні помиритися, адже рідні люди, тим більше, нічого страшного не сталося.
Але я вважаю, що рідні люди так не поступають, якщо зрадила один раз, то зрадить і двічі. Мені така рідня не потрібна.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.