fbpx
Життєві історії
До мене в гості заходила сусідка Марія. Попила чай і стала скаржитися на життя. Вона живе в одній квартирі з чоловіком, батьками, бабусею і дорослим сином. Я зразу її пошкодувала, а потім аж здивувалася, коли дізналася скільки квартир вони здають в оренду

Зі мною поруч живуть люди, вони мої сусіди, дуже велика і галаслива сім’я: батьки, дочка зі своїм чоловіком і дорослим сином, а ще бабуся, якій близько 90 років. Я дружу з сусідкою-дочкою, жінкою, якій зараз трохи за 40 років.

Марія іноді забігає до мене перекурити, так щоб ніхто з її не знав, коли вже зовсім настрою у неї немає.

От чесно кажучи, я абсолютно їх не розумію: який сенс жити усім разом, щоб потім так недобре ставитися один одного? Тільки лише заради того, щоб здавати в оренду інші квартири? Особливо не розживешся на ці гроші, а ось так постійно жити без радості в очах – не діло зовсім.

Загалом, ось що розповіла мені сусідка Марія, адже ми не так давно купили цю свою квартиру, тому дізнаюся все від неї все. Сусідська квартира – трикімнатна, її колись давно ще отримали її батьки. У бабусі Марії теж була велика квартира, яку вони давно розділили з дідом після розлучення: на одно і двокімнатну, вони їх зараз здають. В однокімнатній жила бабуся, а в двокімнатній – сусідка з чоловіком і сином. Потім занедужала бабуся, вона хоч і ходить ще, але з великими труднощами. Однокімнатну квартиру здали, бабусю забрали батьки і вийшов дохід з оренди. Сусіди навіть якийсь смак відчули від «зайвих» грошей, там така мама, що свого не упустить Сама хоч з чоловіком на пенсії, але чоловік ще й на таксі працює.

А тут через труднощі, які зараз в країні, сусідка роботу втратила – фірма збанкрутувала! Її чоловік лише підробітки іноді має. А близько нас район новобудов, теща бігала, дізнавалася: чи не потрібен їм робочий? Потрібен! Ну тоді все сходиться: треба здати в оренду двокімнатну квартиру, переїхати сім’ї до батьків і бабусі в трикімнатну квартиру, зять на будівництво (на дорогу витрачатися не потрібно), дочка поруч – продавцем в супермаркет. Ну і головна радість сім’ї – дорослий синок, рік тому як з армії прийшов, ще поки «шукає себе», у всіх під опікою сидить.

Тільки всі ці люди не врахували, що непорозуміння поколінь, зовсім виглядают нещасливими. Ось і живуть: в одній кімнаті батьки, в іншій – сусідка з чоловіком, а в третій – бабуся з правнуком. Хлопець дуже непростий характер має, бабуся з примхами, вони навіть на вулиці іноді не розмовляють між собою, один на одного косо дивляться. Батьки люто не люблять зятя. Сусідка постійно засмучена. Спокою в родині зовсім немає, зате в кінці місяця у них є гроші з оренди квартир.

Я обережно питала сусідку, можливо, їм все ж повернутися в свою квартиру? Вона лише рукою махає: за договором квартира здалася на рік, а потім мати все одно не пустить, згідно із законом вона власниця того житла. Та й як жити тоді, на які гроші? Син не працює, чоловікові далеко від будівництва буде, а тоді і за комунальні ще буде треба платити.

Я такого не розумію. А жити щасливо коли.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page