Сестрі дуже потрібні гроші на лікування чоловіка. І вона просить мене, щоб я їй їх позичила.
Нещодавно до мене прийшла моя рідна сестра, грошей хотіла позичити, і йшлося про немалу суму – їй потрібні кошти на
Здавалося б, справа благородна, але не все так просто. Навіть рідна донька відмовилася допомагати батькові, від нього взагалі всі відмовилися, крім Катерини.
У моєї сестри дуже добре серце, раз вона змогла все пробачити і прийняти чоловіка після того, що він зробив.
Катерина – моя старша сестра, вона вийшла заміж за Миколу дуже молодою. Батьки наші тоді ще хвилювалися, як вони жити будуть.
Микола приїхав в наш район на роботу, по направленню, агрономом, так вони з сестрою і познайомилися.
Катерина тоді училище закінчила, в інститут планувала поступати. Влітку на канікулах приїхала в село, випадково зустрілася з Миколою, закохалася в нього без тями.
То ж коли Микола прислав старостів, Катерина з радістю погодилася, забувши про всі свої мрії вчитися в інституті.
Перші роки у них було все добре, а потім якось все змінилося.
Сестра мені ніколи не скаржилася на чоловіка, але я і сама бачила, що в їхній сім’ї керує Микола, і все має бути лише так, як він сказав.
Катерина все терпіла, заради збереження сім’ї, бо у них двоє діточок підростало.
В селі особливо роботи не було. Катерина влаштувалася на пошту, але зарплата там була мізерною.
А от у Миколи справи йшли добре, незабаром він став великим начальником в районі, через роботу часто мусив бути в обласному центрі, тому знімав собі там житло.
Дружину і дітей до себе кликати не спішив. Бувало, що місяцями додому не приїжджав, все виправдовувався відмовками, мовляв, багато роботи.
Катерина вірила чоловікові, допоки одного разу на пошту не прийшов лист на її ім’я.
Жінка, яка назвала себе Ларисою, в листі повідомила, що у неї вже давно стосунки з Миколою і вона просить Катерину залишити чоловіка.
В листі було сказано і про те, що Микола соромиться своєї дружини і рано чи пізно таки розлучиться.
Я б не знала про цей лист, але я прийшла в гості до сестри і побачила її заплаканою. Тоді вона мені все розповіла.
Їй було дуже боляче, але вона прийняла рішення нічого не буде говорити чоловікові – все заради того, щоби зберегти сім’ю, а дітям батька.
Але все змінилося в один день. У сина мав бути день народження – десять років, то ж батько обіцяв приїхати.
Катерина разом з дітьми чекала на чоловіка, накрила стіл, приготувала багато смачних страв.
Раптом біля їхніх воріт зупинилася красива чорна автівка, з якої вийшов Микола у супроводі молодої кралі.
У Катерини підкосилися ноги – Микола посмів привести додому свою нову пасію.
Обдарувавши сина подарунками, Микола зайшов до хати зі словами: «Я йду від тебе».
Привітав сина, швидко зібрав залишки своїх речей у валізи, і поїхав.
То була сенсація на все село, люди ще довго обговорювали цю подію, а сестра кілька тижнів з хати соромилася вийти.
Минуло 20 років, діти виросли, створили власні сім’ї, а Катерина досі живе одна в селі.
Кілька місяців тому до неї повернувся Микола. І не тому, що сильно розкаявся. Він захворів.
Дружина його відразу ж виставила за двері, коли той перестав приносити гроші. Микола, по суті, залишився ні з чим, бо дружина завбачливо переписала все майно на себе.
І згадав тоді Микола про те, що у нього є дружина і діти.
Але діти зразу сказали, що їм байдуже, що з ним буде. А Катерина моя не змогла залишити чоловіка в біді.
Теперішній його приїзд вже був зовсім не схожий на той феєричний, коли він йшов від неї.
Катерина навіть не відразу впізнала чоловіка – змарнілий, з сірим кольором обличчя, і безвихіддю в очах.
Сестра думала, що дочка її підтримає, але племінниця моя була дуже проти повернення тата, адже він навіть на її весілля не приїхав. То чому ж зараз вони мають його приймати?
Але добре серце Катерини не витримало, і вона дозволила Миколі залишитися. Навіть в стаціонар його влаштувала, щодня їздить до нього, виходжує.
А це потребує великих грошей, яких у Катерини немає.
В мене гроші є, ми з чоловіком живемо непогано. Але я не впевнена, чи варто їх витрачати на людину, яка в свій час причинила моїй сестрі стільки горя?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Зараз моїй мамі 59 років, а татові – 63. Вони ще гарно живуть, працюють, все можуть робити. Але мама щодня мені говорить, що я маю доглядати її на старості років, вони з татом покладаються лише на мене. Хоча в них є ще син, але вони не люблять невістку
- Я повернулася в Україну, продала будинок своєї бабусі, і всі гроші віддала свекрусі. Вона не могла повірити, що після всього, що відбулося між нами, я її пробачила, та ще й допомагаю
- Мені останнім часом син скаржиться постійно на свою дружину, просить, щоб я з нею поговорила, адже вона хоче, щоб він більше заробляв, лише гроші в неї на думці. Я дуже в добрих стосунках зі своїми сватами і невістка завжди слухає мене. Та я з Оксаною не буду говорити, бо знаю добре, що всі родина заздрить мені
- Моя подруга Валентина нещодавно з Італії повернулася, 7 років на заробітках там була. Приїжджала дуже рідко додому, бо сеньйора лежача, зате старанно гроші висилала дітям та чоловікові. Приїхала додому не з порожніми руками, везла гостинців італійських багато та 5 тисяч євро. Подвір’я своє ледве впізнала, але не впізнала чоловіка
- В минулу суботу син приїхав і сказав, що йому треба 6 тисяч гривень на нову куртку. У мене були ці гроші, але я собі хотіла взуття на весну купити. Але переконала себе, що синові треба більше, тому я вирішила дати йому ці гроші, за це попросила прибрати біля хати і скопати грядку. Син сказав, що добре, але навіть не рушив з місця. В результаті я я йому сказала, що якщо він не збирається допомагати, то може не приїжджати