– Вчора бачила Тетяну. Зовні у неї все ніби все непогано. Працює, квартиру знімає, виглядає добре. Хлопець якийсь начебто є. Але бачу – вона засмучена. Каже, щось у неї не клеїться. Двадцять шість років, скоро двадцять сім, а вперед руху немає. Відносини глухі, кар’єра не рухається вперед, зарплату не підвищують, в той час, як ціни виросли на скільки – сама знаєш. Відкласти нічого не виходить, все йде в нуль…
– Ну так, знімаючи квартиру, багато відкладеш. Хочеться ж виглядати якось пристойно, одягнутися, постригтися, займатися спортом, подорожувати хоча б зрідка, це все зрозуміло!
– Ось. У Тані була мета – своєю квартирою обзавестися до тридцяти, але нічого у неї не виходить. А тут їй батьки запропонували допомогу в цьому питанні. Ось, каже, не знаю, погоджуватися чи ні?
– І вона ще думає? Звичайно, погоджуватися! Мені б хто допомогу запропонував, я б не хвилини не сумнівалася!
– Так там така допомога, знаєш, специфічна. Грошей вони їй не дають, квартиру теж, хоча батьки у неї молоді та досить забезпечені. Пропонують їй переїхати до них. Жити, харчуватися за їх рахунок, а свою зарплату всю відкладати. Тоді років через три вона назбирає на перший внесок. Там можна буде вже взяти кредиті з’їхати від батьків.
– Слухай… Але так-то непоганий варіант їй батьки пропонують. Годувати будуть нормально, я так розумію? На сухарях сидіти не доведеться?
– Ну що ти, які там сухарі! Кажу ж – у неї забезпечені батьки. Чого-чого, а їжі завжди повний холодильник. Квартира велика, у Тані своя кімната. Одяг зараз у неї є, на два-три роки, в принципі, вистачить. Мила-шампуні-продукти, так само, як і комуналка, батьківські. Обід на роботу буде брати з дому, як у нас дівчата роблять. Поклала в коробочку, в офісі розігріла. Зі своєї зарплати буде брати тільки на зв’язок і на проїзний, це дрібниця…
– Так це шикарні умови!
– Та де там шикарні? На кілька років вперед ні поїздок, ні обновок. В банальний кінотеатр і той не сходити! Я щодо перукарні запитала, вона тільки рукою махнула – косу, каже, буду відрощувати. Про фітнес теж потрібно буде забути… А це її кращі роки, між іншим. Квартиру, може, вона й купить таким чином років через п’ять-сім-десять. А молодість адже ніхто їй потім не поверне!
– Так молодість у неї ніхто не забирає. Будь ласка, нехай ходить гуляти, кіно дивиться в інтернеті, з друзями спілкується, бігає в парку, на роликах катається…
– На роликах – це місяці через три як мінімум. І звідки вони візьмуться, ролики? Грошей, за умовами завдання, у неї не буде абсолютно… Я, знаєш, не розумію її батьків. Гроші у них є, обидва працюють, дочка – єдина. Ну допомогли б нормально. Дали б дівчині грошей хоча б на перший внесок Без цих безглуздих умов. Але у неї батько, бач, принциповий. Мовляв, те, що легко прийде, легко і піде. Хоче своє житло – нехай заробляє сама…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
