Днями зустріла свою двоюрідну сестру Ларису, вона радісно повідомила мені, що вони купують квартиру. Мовляв, вже попередній договір підписали, гарну знижку роблять, оплатила все мама.
Ларисі 28 років, 4 роки вона одружена з Валерієм, весь цей час молоді знімають однокімнатну квартиру десь на околиці. Тому я б мала порадіти за сестру, що в неї нарешті з’явилося своє житло, але мене збентежили її слова про те, що на покупку гроші дала мама. Я подумала, що в такому випадку тітка записала квартиру на себе, але ні.
– Купуємо на моє ім’я, –розвіяла мої сумніви Лариса.
– А шлюбний договір є? – питаю. – Ти ж розумієш, – кажу, – якщо без нього, то якщо трапиться, нерухомість буде поділена навпіл. Гаразд, взяли б ви житло спільно, а це ж твоя мама тобі гроші дала.
– Ну ми з мамою домовилися, – Лариса навіть образилася трохи, – що ми після того, як ремонт зробимо, почнемо їй віддавати деяку суму, за половину квартири. У мене ще сестра росте, треба, щоб і їй потім житло було куплено. Віддаватимемо ж ми разом із чоловіком, із спільного бюджету.
І все одно для мене це було дивно: мама дала половину, віддавати будуть вони з чоловіком, значить, за підсумком, за найсприятливішого розкладу, Валерій внесе чверть суми, а стане власником половини?
– Половину квартири подаруєш, а потім зможеш ти одна мамі повернути половину суми для квартири своєї сестри? І коли зможеш? Ти уявляєш, скільки ти в цій ситуації втрачаєш?
–Що я втрачаю? – не розуміла Лариса. – Ми любимо один одного, у нас хороша сім’я, чого ви відразу про найгірше?
– Добре, – кажу, життя – штука підступна. – Я б на твоєму місці уклала шлюбний договір, або брала б квартиру на мамине ім’я, та будь що.
Але сестру було не переконати. Вона сказала, що повністю довіряє своєму чоловікові, тому нічого такого робити не збирається.
– Не можу я чоловіка образити ні купівлею квартири на мамине ім’я, ні шлюбним договором. У нас все буде добре.
А мені шкода моєї тітки, мати ці гроші складала, заробляла, а донька готова за примарні надії подарувати їх. І сестру залишити з носом. І не доведеш: люблю, він не такий, він порядний.
Може, я помиляюся, і у неї з чоловіком справді все буде добре. Половину грошей мамі повернуть, проживуть довге життя у коханні та радості. Ну що ж, побачимо.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
