fbpx
Життєві історії
Днями зустріла свою двоюрідну сестру Ларису, вона радісно повідомила мені, що вони купують квартиру. Я їй порадила записати житло на мамине ім’я, але вона мене не послухала

Днями зустріла свою двоюрідну сестру Ларису, вона радісно повідомила мені, що вони купують квартиру. Мовляв, вже попередній договір підписали, гарну знижку роблять, оплатила все мама.

Ларисі 28 років, 4 роки вона одружена з Валерієм, весь цей час молоді знімають однокімнатну квартиру десь на околиці. Тому я б мала порадіти за сестру, що в неї нарешті з’явилося своє житло, але мене збентежили її слова про те, що на покупку гроші дала мама. Я подумала, що в такому випадку тітка записала квартиру на себе, але ні.

– Купуємо на моє ім’я, –розвіяла мої сумніви Лариса.

– А шлюбний договір є? – питаю. – Ти ж розумієш, – кажу, – якщо без нього, то якщо трапиться, нерухомість буде поділена навпіл. Гаразд, взяли б ви житло спільно, а це ж твоя мама тобі гроші дала.

– Ну ми з мамою домовилися, – Лариса навіть образилася трохи, – що ми після того, як ремонт зробимо, почнемо їй віддавати деяку суму, за половину квартири. У мене ще сестра росте, треба, щоб і їй потім житло було куплено. Віддаватимемо ж ми разом із чоловіком, із спільного бюджету.

І все одно для мене це було дивно: мама дала половину, віддавати будуть вони з чоловіком, значить, за підсумком, за найсприятливішого розкладу, Валерій внесе чверть суми, а стане власником половини?

– Половину квартири подаруєш, а потім зможеш ти одна мамі повернути половину суми для квартири своєї сестри? І коли зможеш? Ти уявляєш, скільки ти в цій ситуації втрачаєш?

–Що я втрачаю? – не розуміла Лариса. – Ми любимо один одного, у нас хороша сім’я, чого ви відразу про найгірше?

– Добре, – кажу,  життя – штука підступна. – Я б на твоєму місці уклала шлюбний договір, або брала б квартиру на мамине ім’я, та будь що.

Але сестру було не переконати. Вона сказала, що повністю довіряє своєму чоловікові, тому нічого такого робити не збирається.

– Не можу я чоловіка образити ні купівлею квартири на мамине ім’я, ні шлюбним договором. У нас все буде добре.

А мені шкода моєї тітки, мати ці гроші складала, заробляла, а донька готова за примарні надії подарувати їх. І сестру залишити з носом. І не доведеш: люблю, він не такий, він порядний.

Може, я помиляюся, і у неї з чоловіком справді все буде добре. Половину грошей мамі повернуть, проживуть довге життя у коханні та радості. Ну що ж, побачимо.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page