Днями знову мені донька зателефонувала в Італію, і знову стала грошей просити.
Я за 12 років їй жодного разу не відмовила, але цього разу сказала, що у мене немає грошей.
– Мамо, ну як немає, ти ж останніх пів року говорила, що складаєш, – каже Наталка.
– Так, складала! – кажу. – Але моїй подрузі Марії терміново були потрібні гроші, то я їй їх позичила.
– Так скажи, щоб віддала! Мамо, ти ж розумієш, що він піде від мене? – не переставала наполягати на своєму донька.
Я мовчала. Гроші у мене, звичайно, були, нікому нічого я не зичила. Просто я нарешті зрозуміла, що зять занадто користується моєю добротою. І вирішила, що пора, нарешті, це припинити.
Доньку я розумію, вона чоловіка свого любить, тому і догодити йому хоче. Та й, якщо чесно, боїться вона, щоб він не пішов від неї.
Наталі моїй 42 роки, вона лише 5 років тому вийшла заміж. Ніяк не щастило їй з особистим життям. Може тому, що вродою не дуже вдалася, але ж хіба це головне? Зате, вона у мене добра і роботяща, з душею.
Я дуже переживала через те, що моя Наталя заміж ніяк не виходить. Ми тоді жили удвох в нашій маленькій квартирі. І я подумала, що якби у доньки була своя житлоплоща, то, може б, все по-іншому у неї склалося.
Довго я не вагалася, 12 років тому зібрала валізку і поїхала в Італію доньці на квартиру заробляти.
Через 5 років вже була нова двокімнатна квартира в новобудові, і ще 2 роки пішло на те, щоб зробити там ремонт і купити нові меблі.
У 37 років Наталя була завидною нареченою з квартирою. І, як не дивно, жених теж знайшовся.
Ігоря вона на роботі зустріла, він водієм працював, молоко розвозив на фірмі, а вона там в бухгалтерії сидить.
Вони навіть і не зустрічалися толком, Ігор майже відразу її в РАЦС повів, бо теж хотів до 40-ка років і сім’ю створити, і з дітьми встигнути (зять – ровесник моєї доньки, і теж ще не був одруженим).
Я так раділа, що у дитини моєї нарешті є сім’я, що готова була для них зірку з неба дістати. І зять активно цим користався.
Він відразу захотів, щоб я йому машину допомогла купити, бо сказав, що хоче сам на себе заробляти.
Я дала йому 10 тисяч євро, не пошкодувала – думала, це на благо сім’ї.
Але нещодавно я дізналася від своїх знайомих, які живуть поруч з ними, що зять мій в цій машині інших жінок возить.
Тепер донька телефонує, просить, щоб я на ремонт машини дала тисячу євро. Вона, бідолашна, не знає нічого. Сидить вдома з двома малими дітьми, а її чоловік собі тим часом своє життя влаштовує.
Грошей я не дала, і більше не дам. Тільки от що робити – казати доньці про те, що я знаю, чи мовчати?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.