Після весілля ми пішли жити до батьків чоловіка. Заміж я вийшла рік тому. Мої стосунки з свекрами можу назвати дуже приятельські. Між нами взагалі не було непорозумінь з самого початку. Я намагаюся підтримувати їх правила в сім’ї, а якщо щось роблю не так, то вони мені по-дружньому про це говорять, і все стає на свої місця.
Хтось скаже, що я, так би мовити, «підлещуюсь», але це зовсім не так. Просто я вихована таким чином, що старших треба поважати і шанувати їх поняття, а якщо ти змушена проживати разом, то будь люб’язна зважати на це. Мені б теж не сподобалося, якби дружина мого сина з порога почала б качати свої права і творити що захоче і де захоче. Тому, я з повагою ставлюся до батьків чоловіка.
Зі свекрухою ми взагалі можемо вечорами посидіти за чашкою чаю і поділитися один одному останніми новинами. Я можу з легкістю розповісти свої якісь сумніви і нерозуміння, а вона, в свою чергу, із задоволенням мені підкаже чи допоможе.
У мене є дуже хороша подруга. Вона теж недавно замужем, але жити вони стали відразу в орендованій квартирі. У неї, на відміну від мене, відносини зі свекрами не складаються, тому вони і не стали ризикувати і жити разом з ними. Напевно, правильно і зробили. Але мені зовсім не в тягар спільне проживання, а навпаки, навіть цікаво і не нудно. Може вся справа в тому, що квартира у моїх свекрів велика, і ми можемо вільно розійтися по своїх кімнатах і побути наодинці.
Так ось, подрузі недавно батьки купили квартиру, але на неї оформляти не стали. А записали її на маму. Таким чином, вони нібито підстрахувалися. Але, на мій погляд, такий вчинок батьків не зовсім правильний.
Мені здається, що в такому випадку краще було б купити житло навпіл з його батьками і оформити житло на дітей. Коли людина відчуває себе повновладним господарем, то і в житті він веде себе впевненіше.
Своїми думками я поділилася зі свекрухою. Вона, правда, не стала коментувати дану ситуацію, а просто помітила, що, скільки людей, стільки й думок. Більше ми до цієї розмови не поверталися.
Але днями я випадково почула розмову свекрухи з чоловіком. Вони обговорювали таку ж покупку квартири, але із записом на неї, а не на мого чоловіка. Якщо чесно, то мені прикро і за мого чоловіка, і за мене. Невже вони настільки брехливо до мене ставляться, що бояться довірити синові квартиру?! Так можна було просто всім разом сісти і обговорити цю покупку.
Мої батьки теж із задоволенням взяли б участь в цьому. Та й ми з чоловіком могли б взяти частину грошей і кредит. І не потрібно було б проводити всіх цих секретних розмов. Адже свекруха знає моє ставлення до такого вчинку. Виходить, що ніякої довіри між нами не було і немає?!
Ось як так можна? Я думала у нас довірливі стосунки і пишалася цим. А виходить вони про мене поганої думки, і вирішили перестрахуватися, оформивши житло на себе. Як тепер спілкуватися зі свекрухою? Робити вигляд, що все добре мені буде вкрай складно. Тепер розумію, чому жити краще окремо від батьків…
Фото ілюстративне – diapazon.
