fbpx
Життєві історії
Днями я дізналася, що мій чоловік дав своїй сестрі дві тисячі гривень на нові туфлі. Мама їх виховувала одна, то ж як старший брат мій чоловік взяв на себе обов’язок піклуватися про свою молодшу сестру. Але я чоловікові натякнула, що тепер у нас своя сім’я, і він має піклуватися про наше майбутнє

Мій чоловік дуже добре ставиться до своєї молодшої сестри і заради неї готовий на все. Мама їх виховувала одна, то ж як старший брат мій чоловік взяв на себе обов’язок піклуватися про свою молодшу сестру.

Але так було доти, поки ми не одружилися. Потім я чоловікові натякнула, що тепер у нас своя сім’я, і він має піклуватися про наше майбутнє. Анна вже студентка останнього курсу університету, то ж може сама давати собі раду. Багато молодих людей поєднують навчання з роботою, то ж вона теж може десь працевлаштуватися.

Чоловік з розумінням сприйняв мої слова і на певний час припинив давати гроші сестрі. Але нещодавно я дізналася, що він купив їй взуття, а вона навіть цього не оцінила.

Щоб відзначити нашу першу річницю весілля, ми замовили столик в ресторані. Анна зателефонувала моєму чоловікові і сказала, що не прийде, бо в неї немає відповідного одягу.

– Я тут туфлі знайшла! Вони шикарні, але коштують дорого. Братику, може купиш їх мені? Вони дві тисячі коштують. Купи, а я поверну гроші!

Чоловік задумався, адже для нашої сім’ї це немала сума: ми взяли квартиру в кредит, то ж щомісяця віддаємо значну частину зарплати на погашення боргу. Але сестра сказала, що якщо він не купить їй ці туфлі, то вона просто не прийде, так як їй банально нема в що взутися.

Анна була настільки наполегливою, що чоловік витягнув ці дві тисячі і віддав їй, адже не уявляв собі святкування без своєї сестри.

Настав день святкування. В ресторані зібралися наші найближчі родичі і друзі, але Анни чомусь не було. Ми чекали на неї майже годину, а потім чоловік вийшов з ресторану і зателефонував їй. Повернувся швидко, дуже засмучений, сказав, що Анну ми чекати не будемо:

– Вона подружку зустріла, до неї в гості поїхала.

По домівках ми роз’їхалися після півночі, всі задоволені і втомлені.

Вдень, коли ми прокинулися, чоловік пішов варити каву, а я залізла в телефон, глянути на лайки і коментарі до вчорашніх фотках. Подивилася на опубліковані мною, вирішила пробігтися по друзях і зайшла в розділ з фотографіями друзів.

Анна відзначилася: колаж з знімка з якоюсь дівчиною з келихами в руках і фото туфель. Супроводжувалося це все її коментарем: «Обмиваємо нові туфельки!»

Вирішила їй написати і дізнатися дату повернення двох тисяч. Відповідь Анни була геніальною:

– Аха-ха, це мені компенсація за відсутність на вашій річниці!

Вирішили ми з чоловіком більше нікуди його сестру не кликати, а її вчинок запам’ятати, щоб в майбутньому таке знову не повторилося. Справа навіть не в грошах, які сестра так і не повернула. Справа в неповазі до нас і до нашої родини.

Після нашої річниці пройшло чотири місяці, коли у Анни був день народження. Вона нас запрошувала, але ми не пішли. Анна, звичайно, образилася. Досі з нами не спілкується. Дві тисячі теж не повернула. І вважає себе правою. А ми взяли і зіпсували їй настрій в день народження.

Фото ілюстративне – kufar.

You cannot copy content of this page