Я давно поїхала з дому і живу з своєю сім’єю в іншій області. Але коли я почула, що моя сестра з нашим братом хоче зробити, відразу все кинула і поїхала до них.
Брат мій – дуже добра людина, на ньому всі їдуть, особливо наша старша сестра, яка живе неподалік.
Анатолій наш молодший брат, він з дружиною жили самі, бо якось так сталося, що діточок Бог їм не дав. Дружини Анатолія не стало два роки тому.
Він в цьому році вийшов на пенсію. Але тримає вдома велику господарку: і качок, і курей, і навіть корову один на все село має.
Город садить постійно, у нього все своє – картопля, буряк, капуста, цибуля. Він навіть закрутки вміє сам робити. Будинок у брата великий, добротний, він в свій час сам все своїми руками збудував.
Ольга, сестра наша, постійно біля брата крутилася, і все з нього користала. Вона у нас така, що у всьому шукає вигоду. Він її двох дочок як своїх любив, постійно подарунки їм купував і гроші давав, і то не малі.
У Ольги вже давно внуки є. От днями вийшла заміж одна з внучок сестри. І вони з чоловіком не мають де жити. Сестра вирішила, що Анатолію одному сумно в будинку і переконала його, що якщо молодята підуть до нього, то буде йому підмога.
Мені ця ідея з самого початку не сподобалася, та я нічого не сказала. А тут говорила я по телефону з братом, а він мені каже, що Ольга наполягає на тому, щоб він на її внучку відразу дарчу оформив, мовляв, не будуть молодята вкладатися не в своє.
А найбільше брата турбує те, що сестра наполягає на тому, щоб він корову продав, бо внучка дитину чекає, і запах стайні їй не подобається.
Отут я вже не витримала. Якщо Анатолій їм зараз свою хату віддасть, то незабаром може і на вулиці опинитися.
Я не можу дозволити, щоб брат так за свою доброту поплатився.
Тому я вирішила поїхати і захистити брата. Хороший він у мене, але занадто добрий.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все