fbpx

Днями, на роботі, я проходила повз один із кабінетів і і почула там розмову колег – дівчат з мого відділу. Вони жваво обговорювали роман мого чоловіка з його помічницею, щиро шкодуючи при цьому мене. З того, що вдалося почути – це у них триває вже протягом року. Ось тобі і відрядження, і ділові вечері. В той день працювати я так вже і не змогла. З нетерпінням чекала вечора, щоб поговорити з чоловіком

З чоловіком я прожила сім років і жодного разу не запідозрила його в зраді. У нас двоє дітей. Я довго сиділа в декреті, а місяць тому нарешті вийшла на роботу. Не можу сказати, що запустила себе за час сидіння вдома, адже намагаюся стежити за собою, але трохи розгубилася, повернувшись в колектив.

Але потрохи я почала входити в колію. З чоловіком у нас завжди були чудові відносини. Народження дітей і декрет ще більше нас зблизив, Максим завжди і в усьому мені допомагав. Єдине, що мене турбувало – це його постійна зайнятість і вічні відрядження. Я, звичайно, злилася за це, але розуміла, що годувати сім’ю якось треба і доведеться потерпіти. Сподівалася, коли вийду на роботу назад, усе владнається, і ми будемо більше часу проводити разом, але вийшло зворотне.

З Максимом ми працюємо на одній фірмі, тільки в різних відділах. Спілкуємося на роботі дуже рідко, адже часу на це, за його словами, немає. Єдине, іноді обідаємо разом в кафешці біля офісу. Додому теж іноді повертаємося нарізно. То у нього наради вечірні, то вечері корпоративні. Я трохи дивувалася цьому, адже моя посада не менш значима в компанії, але при цьому я все встигаю зробити в межах робочого часу. Але особливо увагу на цьому не загострювала, адже повністю довіряла своєму чоловікові.

Днями я проходила повз один із кабінетів і і почула там розмову колег – дівчат з мого відділу. Вони жваво обговорювали роман мого чоловіка з його помічницею, щиро жаліючи при цьому мене. З того, що вдалося почути – це у них триває вже протягом року. Ось тобі і відрядження, і ділові вечері. В той день працювати я так вже і не змогла. Мені хотілося підійти до тих дівчат, все розпитати, але я себе стримала. Спочатку я вирішила, що потрібно поговорити з чоловіком про це. В глибині душі вірила, що це якась помилка або просто розмови заздрісників.

Час до вечора в цей день тягнувся дуже довго. Я все перебирала в голові почуте і порівнювала факти, на які раніше не звертала належної уваги. Коли побачила чоловіка біля машини, відразу випалила, що все знаю про його нове захоплення і хочу пояснень. Він навіть оком не моргнув. Склалося враження, що він ніби чекав подібної розмови. Чоловік почав мене заспокоювати і запевняти, що все це брехня. За його словами, помічниця давно нерівно до нього дихає, про це знають усі, бо вона сама і розпускає ці плітки. Чоловік запевнив мене, що мені нема про що хвилюватися.

Я всю ніч не спала. На наступний ранок Максим був уважним і люб’язним, як завжди. Він ще раз повторив, щоб я не слухала всякі там плітки, а вірила тільки йому. Він навіть зізнався, що любить мене, чого давно вже не робив. Його слова були надто переконливі. Не знаю, хто з них говорить правду, а хто бреше. Адже хочеться вірити, що чоловік мені не зраджує, але сумніви все ж є. Тепер не знаю, чи повірити чоловікові на слово чи і далі носити в своїй душі тягар недовіри.

Фото ілюстративне – my.ua.

You cannot copy content of this page