– Ми з чоловіком майже п’ять років у шлюбі. Не скаржуся, у нас все добре, навіть дуже. Живемо ми в невеликій, але двокімнатній квартирі. Нею нас забезпечили батьки мого чоловіка. Здавалося б, живи і радій.
Але є одне маленьке але… це, власне, батьки чоловіка. На перший погляд вони звичайні люди, хоча вік, без сумніву, бере своє. Справа в тому, що вони дуже нещирі люди – в обличчя вони мені посміхаються, а за спиною обговорюють мене з голови до ніг, – розповідає 32-річна Тетяна.
Для мене не не є новиною те, що їм весь час не подобається все, що роблю я. Ось недавно я купувала тістечка до чаю. Вони виявилися, за словами свекрухи, несмачними. Я звичайно іншого вердикту не очікувала. Чоловік ніколи не стане на мій захист.
Вибирали ми днями диван, я вибрала на мій погляд найзручніший (і такий, щоб нам по ціні підходив), але свекрам своїм вибором я знову не вгодила. Чоловікова мама сказала, що я спеціально такий незручний диван купила, щоб вони до нас не приходили і не хотіли у нас ночувати.
Вони втручаються в абсолютно усі наші сімейні справи, і коли я прошу чоловіка поставити їх на місце, він відмовчується. Я розумію, що це його батьки і він не хоче їх кривдити. Але я ж його дружина, мене теж ніби як не можна ображати. Від однієї лише цієї думки, мені погано. Виходить, що батьки йому рідніші, ніж я. Не знаю що робити. Навіть подумую про розлучення. Не знаю скільки ще часу я зможу з цим миритися.
Про своє рішення я вирішила повідомити своїй тітці, вона єдина моя родичка, яка живе в цьому місті. Тітка уважно мене вислухала, але, схоже, не зрозуміла. Вона вважає, що я забагато хочу від життя, адже мені і так багато чого дісталося просто так.
Вона вважає, що в тому, що наша молода сім’я живе окремо від батьків, є великий плюс. Не всім так щастить, щоб відразу після весілля впорхнути в своє сімейне гніздечко. А те, що свекруха керує в нашому домі, тітка вважає цілком закономірним, адже хто купив квартиру, той і хазяїн.
Я з нею не погоджуюся в цьому – якщо нам подарували квартиру, значить, вона наша, і тільки нам вирішувати, як в ній жити і що купувати.
Тітка мені порадила не приймати поспішних рішень, а добре проаналізувати ситуацію. Адже не все так погано, як здається на перший погляд.
– Не потрібно впадати в крайнощі, – сказала мені тітка. – Спробуй обговорити ситуацію, що склалася з своїм чоловіком. Вам потрібно знайти спільний знаменник і створити атмосферу, яка влаштує вас обох. І батьки тут ні до чого. Потрібно подружжю навчитися правильно себе поводити в їх присутності.
Батьки чоловіка є другою сім’єю для дружини. Головне вчасно це зрозуміти. Зовсім необов’язково з ними мати погані відносини. Запам’ятай одне, проблеми не мають значення, має значення те, як ти до них ставишся. Все залежить від ставлення людини. Подивися на ситуацію під іншим кутом, постарайся подружитися з ними, увімкни свої акторські здібності в кінці кінців. З кожної ситуації ви можете отримати бажане, головне вчасно його розгледіти. Не поспішай приймати поспішних рішень.
Я вже третій день думаю, що мені робити. А може тітка і справді має рацію?
Фото ілюстративне – magdek.
